Всі, хто в мене тут є, знають мене по життю і чим я займаюсь зараз..зовсім не особистим, але дуже близьким. Але цей пост про особисте і про розчарування українськими держслужбовцями. Про їх недбалість, про байдужість до цінностей України, а також до її духу і натхнення. На жаль, хотілося б думати, що всі байдужі з них зараз втекли, але ось я... Детальніше

Хтось скучив за мною, хтось може сумував, комусь байдуже- то далі не читайте , не для вас квіточка росла значить.... Детальніше

Чесно, я не проти, щоб хтось воював, а хтось заробляв гроші. І я знаю, що серед вас є ті, що ніколи не будуть воїнами, ніколи не спробують цього хліба. Бо цей хліб дуже важкий, і перетравлюється він важко.... Детальніше

Про "день народження" Черкаської області. 69 років тому наше місто мало чим нагадувало теперішнє. І річ навіть не в тім, що було воно у рази меншим за усіма статистичними показниками. Тоді Черкаси мали цілковито іншу внутрішню “природу і організацію”. А щодо статистики — то таке: 60 тисяч люду, близько 20 заводів, фабрик і великих артілей (малі не рахуємо), педінститут, чотири... Детальніше

На цьому місці до затоплення водами Кременчуцького водосховища існував кілька століть черкаський Поділ. Останні 64 роки тут плескалися води Дніпра. Але під ними, на глибині кілька метрів залишилися спогади про старе місто. Залишки будівель, бруківка, пні від дерев. І безліч краму...... Детальніше