– Поїхав перший раз, другий, на
третій взяв автомат і залишився там, – зізнається Богдан Гаркуша. – У
родині були дуже великі скандали. Та вони тривають і досі... Із кожним
разом (а я повертався додому вже тричі після поранень) їм все важче й
важче мене відпускати… Коли мене запитують, чому я пішов на війну,
відповідаю: «Тому що люблю свою країну!». Я настільки її люблю, що ні за
який інший народ у світі не пішов би воювати. Не витрачав би своє
здоров'я, свій час. Я не можу, наприклад, сказати, що не переймався
війною в Грузії в 2008 році. Був дуже стурбований. Але так, щоб стати і
піти захищати їх… Це не моя війна, мабуть. Зараз же ми не воюємо – ми
захищаємо нашу державу.
Відтак на війні Богдан Гаркуша – із
червня 2014 року. За місяць на фронті воїна контузило. На деякий час
Дарій втратив слух. Пролікувавшись у Черкаській обласній лікарні,
повернувся на фронт.