>
ВПО на Черкащині
Житло, робота, гуманітарна допомога, соціальний захист.
Матраци, ковдри, продуктові набори, хаби, шелтери... Черкащина активно готується до прийому внутрішньо переміщених осіб та облаштовує місця для їхнього проживання усім необхідним. Про це йшлося ще в жовтні на засіданні штабу з питань ВПО
під головуванням першої заступниці очільника області Наталії Кравченко.
А наприкінці жовтня в області зустріли евакуаційний потяг із Донеччини.

Про інтеграцію ВПО на Черкащині в аспектах соцзахисту, гуманітарної допомоги, роботи та місць проживання читайте на «Прочерку» у розділі ПРАВЦЕНТР, де ми збираємо наболілі питання і відповіді у форматі журналістики рішень.
Звертатись з запитаннями до редакції по e-mail: glavred@procherk.info
ЦИФРА: Станом на 1 листопада в Черкаській області обліковано 161 тисяча 398 внутрішньо переміщених осіб. З них з 24 лютого – 150494 особи. Дані департаменту соціального захисту населення ОДА.
інтеграція
Що можуть і мають зробити переселенці, щоб влаштуватися на новому місці?
СОЦЗАХИСТ
Олеся Лавренко – молода жінка, яка має досвід роботи в дитячому гуртку на Луганщині, а сьогодні долучається до волонтерського проєкту «СпівДія заради дітей» у Черкасах. Олеся переїхала з родиною в Черкаси учотирьох. Окрім неї ще донька та батьки жінки. Тато жінки приїхав з Попасної до Черкас уже пенсіонером, отримує пенсію.
– А от ми з мамою маємо проблеми. Справа в тім, що ми виїжджали не напряму з Попасної в Черкаси, а спершу поїхали в Мирноград і там зареєструвалися як ВПО. Потім приїхали сюди, відповідно нам виплатили дві суми як переселенцям: там і тут заплатили. А потім похопилися і почали розбиратися документально. Відповідно поки триває бюрократична тяганина, нам призупинили виплати. Тобто, у Черкасах кажуть, що послали запит в Мирноград, а в Мирнограді кажуть, що нічого не отримали. Поки якось даємо собі раду з тим, що прихопили, а це те, що мали на собі, плюс документи (паспорт, ідентифікаційний код і свідоцтво про народження), – перелічує Олеся. – Окрім того, мамі якраз виповнилося 60 років. Ходили з нею до безкоштовного юриста, консультувалися, проте хоч нам і передали з заводу для мами фото трудової, але ці фото має завірити директор. Поки що листування щодо затвердження сторінок трудової триває, – розповіла жінка.
Серед організацій, які надають консультації переселенцям в Черкасах – Черкаський правозахисний центр.
– Держава платить переселенцям допомогу на проживання. Це 2 тисячі на дорослу людину і 3 тисячі на дитину. Дуже часто внутрішньо переміщені особи зверталися до нас по невиплатам допомоги на проживання. Але це було раніше, до літа. Загалом, переселенці мають звернутися в ЦНАП або через програму Дія. Там були різні причини затримки виплат. Зокрема, і через те, що люди були подвійними переселенцями. Наприклад, свого часу вони переїхали з Донбасу у Харків, там зареєструвалися, а потім переїхали в Черкаси. І дані про них довго йшли від одного соцзахисту в інший. Ми допомагали їм оформити запит, наприклад, в Черкаський районний центр соцзахисту. І я завжди кажу, треба робити письмове звернення, не усне. Бо усне до справи не додаси… – розповідає Тарас Щербатюк, керівник правозахисного центру.
Зверталися до центру і люди за допомогою в оформленні пенсій, за гуманітарною допомогою.
– Нагадаю, що є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». І якщо ми візьмемо повноваження місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту населення, то там є стаття, де йдеться, що представники місцевого самоврядування зобов’язані зробити дієву систему з надання допомоги постраждалих внаслідок бойових дій. Тож добре, що є гуманітарні штаби, міжнародні фонди, але місцеве самоврядування мало б так працювати, щоб внутрішньо переміщені особи почувалися захищеними, – каже Тарас Щербатюк.
Контакт Черкаського правозахисного центру:
0675225710

Департамент соціальної політики Черкаської міськради:
095 200 16 45
067 509 50 26
093 296 54 58

До слова, інформуємо також за якими номерами можна звернутися в черкаський ЦНАП: (0472) 33-07-01,
(050)-369-19-46,
(0472) 36-01-63.

Черкаський обласний контактний центр:
068 621 80 29
050 420 13 56

Деталі години прийому ЦНАПу ТУТ.

ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА


Менеджер проекту «СпівДія: Шелтер» Максим завозить багатодітній родині, яка оселилася в Черкасах, гуманітарну допомогу, зокрема, продукти, речі першої необхідності, підгузки, деяку техніку. Яна і Віктор мають десять дітей. Частина – це рідні діти, а частина всиновлені. Також у цьому ж покинутому садочку сьогодні живе мама Яни, яка теж має 4 дітей під опікою. Тобто нині в шелтері проживає троє дорослих і всього 14 дітей.
– Ми евакуювалися з Донеччини з міста Білозерське 9 березня, спершу їхали в Західну Україну, багато де казали, що немає місць. Згодом нас додали в групу «Серце сиріт» і з’явилася нагода поїхати в Черкаси, де поселилися в пустому дитячому садочку. Приїхали сюди на початку червня. Звісно, з нами на зв’язку служба у справах дітей, також вдячна волонтерам, – каже Яна. – Отримую допомогу, а виплати на дітей не отримуємо ще через бюрократичну тяганину, лиш в листопаді маю отримати кошти.
Особливо діти радіють кулеру для води. Навіть при вимкненій електриці він зберігає теплу воду, що важливо нині в умовах можливого відключення енергопостачання.
СпівДія – це платформа країни яка об’єднує волонтерські та державні ініціативи для гуманітарної допомоги під час війни з Російською Федерацією. Платформа функціонує за підтримки Гуманітарного штабу з координації гуманітарної допомоги Офісу Президента України.
Запити можуть бути різні, від матраців до дитячого одягу. В організації чекають заявок за формою – ТУТ
У Черкаси продовжує надходити гуманітарна допомога людям, які постраждали від війни в Україні. Серед найбільших донорів – представництва в Україні Міжнародної організації з Міграції, благодійного фонду «HELP НEROES OF UKRAINE», місто-побратим Сумгаїт республіки Азербайджан та Черкаська обласна організація Товариства Червоного Хреста...
Із 28.04.2022 по 10.10.2022 Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації було відповідальним за організацію отримання, обліку та видачі гуманітарних вантажів для потреб області, крім медикаментів та виробів медичного призначення. Певний час за видачу гуманітарної допомоги в ОДА відповідають різні управління.

ВПО, зареєстровані в Черкасах, можуть одноразово отримати продуктовий набір, засоби гігієни, памперси для дітей і дорослих, ліки в Черкаському міському Гуманітарному центрі за адресою: Благовісна, 170. У будні з 10.00 до 17.00.
РОБОТА
Губченко Юлія – лікар-ревматолог зараз вже кардіоревматологічного відділення Черкаської обласної лікарні. До 24-го лютого проживала і працювала в м. Сєвєродонецьк, що на Луганщині.
У розмові з «Прочерком» вона розповіла, що втрапила на Черкащину з родиною не зразу.
“Як ви всі знаєте, в 2015 році наше невеличке місто звільнили від російських загарбників і ми почали повертатися до звичного ритму життя… Згодом ситуація з окупованою частиною області стала складна і до нас переїхали підприємства та Луганська обласна клінічна лікарня, яка починала свою нову історію. У той час лікарня поповнилася багатьма молодими працівниками, які стали розбудовувати кожен свою ланку медицини. Я очолювала ревматологічну служби, яка з маленького зернятка перетворилася на злагоджений механізм допомоги усім мешканцям Луганської області.
Але подих війни ми відчували постійно, як ніхто інший і до останнього не вірили, що найстрашніше нас чекає попереду… 24-го лютого, як і вся країна, ми прокинулися від вибухів, які лунали на нашому місцевому аеропорті і зрозуміли, що почалася повномаштабна війна…. Чоловік на той час працював судинним хірургом Луганської обласної лікарні. Вранці він поїхав на роботу (вирішував питання виписки хворих, яких можна було швидко виписати, і переводу хворих, які потребували хірургічної допомоги). Вже після 15.00 ми вирішили виїжджати з міста….і, як зараз пам’ятаю, чоловік сказав, що ми сюди більше не повернемося….
На руках було троє дітей та повне нерозуміння, що далі робити… Спершу всі їхали на Дніпро. Машин було багато. З Дніпра поїхали на Львівщину. У державних лікарнях ми чули тільки: « Пройшла реформа, вільних робочих місць немає…» У середині травня написала повідомлення своїй колезі з Черкаської обласної лікарні Кулик Анні Володимирівні, з якою, за збігом обставин, в жовтні 2021 року брала участь в конкурсі клінічних випадків… Це був останній дзвінок з питанням допомоги по роботі мені та моєму чоловіку. У липні ми почали новий етап нашого життя, вже в Черкасах", — пригадує Юлія Миколаївна.


Експерти: Найбільше роботодавці Черкащини потребують працівників зі сфери переробної промисловості

Фахівці Черкаського міського центру зайнятості надають профорієнтаційні послуги та інформацію щодо актуальних вакансій у Центрі обслуговування громадян Черкаської міської ради. Аналогічні послуги надавались у приміщення ГО «Січ». Налагоджено співпрацю у телефонному режимі відділом рекрутингу із Черкаською обласною організацією Червоного Хреста.
ЖИТЛО
Переселенці живуть у будівлях садочків, школах, їх розміщують в санаторіях, гуртожитках. Вони живуть і в хасидських готелях, і у вагоничках…
Наталію Карпенко у травні син вивіз з-під Бахмута буквально під ворожими обстрілами. Від її дому залишилась купа цегли. Про той час жінка не може згадувати без сліз.
Нині жінка працює у черкаському КП «Дирекція парків».
– Все знищено. Син – служить. Донька – також. Я сама. Тому я дуже вдячна колективу «Дирекції парків», майстру нашому в Долині троянд, що прийняли мене, що знайшли у гуртожитку кімнату, зробила ремонт – якось живу. У шістдесят один рік дуже тяжко починати все з початку, – розповідає жінка.
У Черкасах визначили чотири загальноосвітні навчальні заклади, в яких готові розмістити близько двох тисяч внутрішньо переміщених осіб.
– Для цих людей ми намагаємося створити належні умови проживання, – говорить заступниця міського голови Черкас Анастасія Чубіна.
Міська влада показує багато ящиків з гуманітарною допомогою, які привозять у ці школи для потреб ВПО.
– У нас в області створений штаб з питань ВПО. О роботи в ньому залучені всі структурні підрозділи ОВА. Співпрацюємо з Пенсійним фондом, центром зайнятості. Намагаємося розміщувати родини у приватному секторі, адже індивідуальність кожної родини має бути збережена. Аби забезпечити належне облаштування кожного переміщеного, співпрацюємо з багатьма міжнародними донорами та гуманітарними організаціями. Допомагають і самі територіальні громади. Зараз очікуємо на нову хвилю переселенців, тож на перший час готуємо для прийому близько 2,5 тисяч місць. Задля цього провели інвентаризацію мережі. Насамперед, готуємо комунальні заклади, виведені з мережі. Ці приміщення не використовувалися, але у нормальному стані, більшість мають альтернативне опалення. Тож зараз ми працюємо над матеріально-технічним облаштуванням цих приміщень, щоб людям було комфортно проживати, – каже перша заступниця голови ОВА Наталія Кравченко.

Якщо ж переселенці самі планують шукати житло в оренду, то тут вони мають бути уважними. Як зазначає черкаський ріелтор Сергій Ситник, важливо, щоб людина не втратила кошти і не лишилася ні з чим.
– Завжди перевіряйте документи на житло, щоб не втрапити в аферу, коли проводиться угода по здачі в оренду житла, власники якого і не здогадуються, що їх житло здають в оренду. Якщо власник за кордоном і його інтереси хтось представляє, то завжди можна зв’язатися з власником і перепитати, чи дійсно він здає в оренду житло. Також має викликати підозру низька ціна орендованого житла, водночас, людину можуть просити зробити велику передоплату (наприклад, на рік). Та насправді не треба скидати завдатки наперед на картку, або давати в руки. Спершу треба переглянути документи, зустрітися з людиною, подивитися житло і тоді оформлювати договір оренди, – радить черкаський ріелтор
При оренді дізнавайтесь якомога більше деталей про об'єкт:
точну адресу об’єкта, вулицю та номер будинка;
поцікавтесь інфраструктурою, що там поблизу є, які магазини, кафе та інше (шахраї зазвичай вагаються з відповіддю, коли запитуєте подробиці);
перевірте отриману інформацію на Google карті, чи дійсно там є цей будинок та об'єкти поблизу, подивіться вигляд місцевості на панорамі;
обов'язково попросіть надіслати свіжі, “сьогоднішні” додаткові фотографії житла, наприклад через Viber чи Telegram, бо це свідчить, що власник дійсно має доступ до житла;
зовсім не зайвим буде попросити документи, що засвідчують особу власника - фото паспорта та водійських прав (шахрая зазвичай таке прохання змусить нервувати, скоріше за все, він відмовить, що стане застереженням для вас). І так, якщо шахрай все-таки надіслав скан-копію/фото паспорта, перевірте його через Google-пошук по картинкам так само, як і фото самої квартири. Буває, що шахраї видають себе за людей, чиї копії документів вже є в мережі.
Для додаткової безпеки, особливо при бронюванні квартири подобово, попросіть надіслати документи на житло:
свідоцтво про право власності (інший документ, що дозволяє здавати квартиру в оренду — свідоцтво про право на спадщину і т.п.);
технічний паспорт БТІ;
квитанції про оплату комунальних послуг (для довгострокової оренди).

Фото Черкас
До речі, про те, що роль ВПО є ключовою в забезпеченні їх власних прав, потреб і свобод говорили днями на форумі у Черкасах. У заході взяли участь і переселенці, і представники бізнесу та влади.
Як зазначив регіональний юрист організації «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Тарас Щербатюк: по області створено багато хабів – і в Черкасах, і в Звенигородці, і в Умані. Створюють їх і влада, і приватні ініціативи. Та для кращої інтеграції ВПО в місцеві громади слід створювати Ради – це передбачає механізм місцевої демократії.
Тарас Щербатюк додав, що перші Ради ВПО були створені ще в 2019 році в ряді областей, але не на Черкащині. Рада постійно передбачає роботу і постійне включення в процес, це об’єднання певних експертів, а головна функція Ради – розробка для певної локації довгострокових рішень, щоб допомогти переселенцям інтегруватися в громади.
Директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Руслан Чикало каже, що раніше, до повномасштабного вторгнення, область мала 12 тисяч переселенців.
«Нині через область пройшло 230 тисяч ВПО. Сьогодні, якщо взяти перебування в області 100 тисяч, то це десята частина області! Це велика частина громади. І ми працюємо з громадським сектором, з благодійними організаціями, розселяємо по приватному сектору, але цього замала. Вас повинні чути! У нас при ОДА створена Громадська рада, яка охоплює всі напрямки, але немає напрямку по ВПО», – зазначив він.
За словами директорки Черкаського обласного контактного центру, радниці з питань ВПО в Черкаській області Лариси Ходаковської, нині в області ще більше 6 тисяч місць для ВПО.
«Ми готові поселити людей», – зазначає фахівець.
Автор: Назарій Вівчарик
glavred@procherk.info
Фото: Назарій Вівчарик, Світлана Панченко, Черкаська міськрада, облдержадміністрація, УНІАН
та з відкритих джерел інтернету