11 років я прожив у місті Києві – вчився та працював. Рік тому я повернувся і пішов працювати у мерію міста Черкаси. Сьогодні відповідаю за містобудівний кадастр, я – архітектор. Чому змінив місце проживання? Тому що одружився, а кохана з Черкас. Ми познайомилися три роки тому на зустрічі випускників. Але найдивніше, що вона була моєю однокласницею. Тільки ми один одного не пам’ятали. Отож, я переїхав сюди, а нині уже і дитинку маємо…
Мені подобається, що у Черкасах розвивається паркова інфраструктура. У нас 15 парків та скверів, зоопарк діє. 29 грудня затвердили новий генеральний план міста. Згідно з новим законом, його основна «маса» присвячена рекреаційній забудові територій, тобто озеленення, побудова розважальних закладів для дітей (ті ж аквапарки, атракціони вздовж набережної біля річки Дніпро). Мені, як архітектору, цікавою є споруда нинішнього Укрсоцбанку навпроти Хрещатик-сіті, а також забудова Національного банку України, Філармонія. А ще редакція газети «Черкаський край» в стилі модерн ар нуво XIX ст. Не подобається Хрещатик-сіті. Як на мене, дуже невдала споруда. Особливо, не до смаку віконне скло жовтого кольору. Це була мода ще першої половини 90-х років, коли починався так званий євро-ремонт. Та й проект був дуже-дуже довгий. Пам’ятаю яму під паркінг. Нині її так і не забудували. Можна було значно краще спроектувати. Містобудівний осередок врешті-решт: навпроти Філармонія, Укрсоцбанк… Обіграли б у такому ж стилі. Ніякого конструктивізму.
Черкаси для мене унікальні. Чим? Своїм соціальним забезпеченням. Це по-перше. По-друге, на роботу значно легше добиратися. Маю на увазі пішеходну доступність. По-третє, квадратно-гніздова компактна забудова міста. Заблукати неможливо. По-четверте, наявність магазинів. У Києві, для порівняння, із центру міста виносять усі продуктові магазини під бутіки, офіси. Тут це все залишається. По-п’яте, безпека. Порівняно знову ж таки з Києвом та іншими містами-мільйонниками, тут не наскільки багато приїжджих людей. А це інша культура та інше оточення. А ще на одній із сесій міської ради розподіляли кошти на камери спостереження знову ж таки для безпеки громадян.
Чому більшість черкасців хочуть виїхати з міста? Що більше місце (місто), то більші можливості. Наприклад, цього року університет закінчать близько тридцяти студентів гуманітаріїв із кафедри української філології. Маленька частка з них хоче працювати за фахом. Але де знайти вільні місця в місті, що має населення менше ніж півмільйона жителів?
Так історично склалося, що люди переїжджають із села в містечко, з містечка в місто, з міста в столицю. Паралель хижака, що розширює свій прайд, а отже і територію у пошуках здобичі (засіб існування (гроші)). Менталітет сучасної молоді, особливо екстравертів за характером, можна описати так: «Хочу все і зараз. Я з молодих і ранніх».
У маленькій кімнаті (містечку) тебе легше зачепити за живе, наприклад, не поклавши яку-небудь річ на місце (на поличку, у шафу). Коли ти в ангарі (великому місці), тебе це вже не турбує, ти менше помічаєш негаразди (розбиті клаптики на дорогах, недоліки комунальних служб і т.д.). В більш швидшому урбаністичному темпі, ти можеш стрімко злетіти по кар’єрній сходинці і так само стрімко впасти. Адреналін! Саме цього хочуть люди, щоби владнати свою потужну молоду енергію. Вони готові до нових відкриттів, звершень, комунікабельності. Щоби знайти і показати себе в незнайомому суспільстві.
Коли я повертався (на постійно) до Черкас, мені казали, що ті люди, які зі столиці приїжджають до меншого міста частіше здобувають успіх, а ніж місцеві! Я в це вірю! Така моя думка.
Федір Балаба, архітектор, завідувач сектору містобудівного кадастру мерії Черкас
реклама
Коментарі
ПРОЧЕРК - вам отдельное спасибо за такую публикацию. Поверьте, у нас люди тянутся к таким вещам, потому что устали от политиков, выскочек и прочих ....
Удачи!!!
Стрічка RSS коментарів цього запису