ДідПанас: Владі не довіряють, але за неї голосують

Ну, що землякі, друзі (Тьху! Трохи не сказав «любі друзі»), черкащани!

Оце подоїв корову, почистив у кролів, дав попоїсти Бобіку і сів за комп писати про думки політичні. Якщо хтось думає, що Дід Панас, то «є дурний, нерозумний провінціал»,  ви помиляєтесь. Ми, діди, ой, як розбираємося у тому, що навкруги твориться і яку політичну пропаганду нам пропагують.

Сьогодні розповім вам про думку, яка виборів черкаських стосується. Я от що подумав: не виграє опозиція у влади на округах в Черкасах. Ой, не виграє! Чого? – спитаєте ви. Ти що, Дід, такий не політичний і не патріотичний! – закричить хтось.

 Не виграє. Бо математика річ уперта, а у мене в школі з математики тверда п’ятірка була. Марія Полікарпівна (царство небесне) добряче рахувати вчила. Не виграє опозиція, навіть, коли об’єднається. Для того, щоб кандидата від влади догнати, треба щоб разом із «Батьківщиною» і «Фронтом Змін» пліч-о-пліч стояли «ударівці» Кличка, «свободівці» Тягнибока, соціалісти Мороза, а також комуністи. От тоді і виграти можна. А так – це чергова мильна бульбашка з віршами від Даценка, зламаними турнікетами від Булатецького і розумними речами від Чуприни.

Дивіться мій простий математичний розрахунок. Беремо аркуш паперу. Бажано білий. І щоб там жодної жирної плями від сала!!!! Виводимо каліграфічним почерком угорі цифру: 90 тис. Саме стільки на останніх виборах в Черкасах проголосувало людей на виборах.

Далі ділимо аркуш на три частини.

Над першим стовпчиком пишемо: «Об'єднана опозиція». Далі біля кожної політичної сили креслимо цифру (це цифра справжня, не від «Підрахуя», а з офіційного протоколу про вибори).

«Батьківщина» - 13 тис, Фронт змін – 5 тис, Наша Україна – 700, УНП – 470, НРУ – 230. Разом виходить щось  19,6 тис. Це усі, хто проголосував за ці партії на місцевих виборах. Виходить, що кандидати від опозиції (навіть об’єднаної) можуть розраховувати на ці майже 20 тис. голосів.

Далі робимо «хід конем» і вписуємо у другій колонці «партії влади» і тих, хто за них проголосував.

Партія регіонів – 14  тис., Партія вільних демократів (Одарич) – 14 тис., Сильна Україна (Тігіпко) – 2400, Партія промисловців і підприємців – 700. Разом – трохи більше 31 тис. голосів. Можна довго розповідати, що регіони окремо, а вільні демократи окремо, що там кандидат і там кандидат. Ну, не вірю. Буде один. А другий просто технічний. Вважайте оці 30 тис. – це голоси, які віддадуть за «потрібного кандидата»  у «потрібний момент».

"Від регіонів і від вільних демократів кандидат буде один"

Але не забудьмо про третю колонку. Я називаю її «золота серединка» або «акційна колонка». Тут найцікавіше. Тут зібрані ті партії, які, як кажуть,  «ані туди, ані сюди».

«УДАР» Кличка. Висуватиме свого кандидата чи підтримуватиме «об’єднану опозицію»? Якщо свого, тоді вважай 4200 голосів помандрують кудись. Якщо Кличко надумає підтримати Старікову з Булатецьким, то рахуй в копілку опозиції 4 тис. голосів.  І тут не все просто. В міській раді два «ударівця». Один «тяготить» до Партії регіонів, а інший — до БЮТ. То як їм на виборах бути?

«Свобода» Тягнибока. Не, ну, тут усе просто, як божий день. Ніякої домовленості із партіями влади! Ви що!?? Вони ж на одному гектарі поля удобряти не сядуть! Але в свою гру зіграти можуть. Бац! І свій кандидат від «Свободи», який може і з тих «об’єднаних» голосів відтягти, а може і 2600 голосів не дати опозиціонерам.  Тим паче є така собі Майборода. Ой, хоче балотуватися і хоче таки від «Свободи».

Соціалісти Мороза. Тут на кону стоїть 2 тис. голосів. В яку колонку ці голоси записати? До влади? Чи до опозиції? А може і свій кандидат буде? Не випадково ж соціалісти сорочку червону на грудях рвуть і підписи за відставку Одарича збирають. Готуються товариші до виборів.

Комуністи Симоненко. … «Да здравствует, созданый волью народа…». От так! В комуністичних парадах, червоних прапорах, мріях про «нерушимый» і зникає майже 4,5 тис. голосів. Ну не підуть комуністи голосувати разом з рухівцями, не підуть і з владою. Значить свій кандидат, свої вибори.

Висновок: на рівному місці «об’єднані» втрачають 13,2 тис. голосів. А цих голосів, ой, як їм не вистачає для перемоги.

Але тут є момент. Знаю. Прочитають розумні хлопці з Комітету виборців і скажуть, що ж ти, Діду, таке порахував: 90 тис – 31 (влада) - 20 (опозиція) – 13,2 (золота акція) = а де ж 25 тис. голосів? Де, де? В Караганде! Розпорошаться між іншими кандидатами від незначних партій, будуть визнані недійсними. Вважай до 2 тис. голосів завжди недійсні. То люди за всіх проголосують, то бюлетеня помалюють, то смайли над прізвищами нацарапають, то нецензурщину на весь бюлетень…. Словом, були голоси і – нету.

Прочитають і скажуть: ти що, Діду, горілки-первачка напився? Владі зараз ніхто не довіряє! Може і не довіряють. 20 років не довіряють, але ж голосують. Он скільки років Губський депутат. Багацько. При владі був? Був. І ще раз за нього голосуватимуть. Чи думаєте за Одарича не проголосують? Проголосують.

Тут математика в голові!

Оце, значить, досить. Наморився. Пішов ноги мити, зуби полоскати і в ліжко. А наступного разу, земляки, дам вам розклад по округах і по персоналіях. Читайте. Тільки не на ніч, бо жахіття снитимуться.

Дід Панас, постійний коментатор «Прочерку»