Давиденко: Дибілкуватим директорам не потрібні працівники з вищою освітою

Сьогодні знову ходив по співбесідах у пошуках роботи. У середу вийшло новеньке «От и дО», купив, вчора обдзвонив і на сьогодні мене запросили на співбесіди.

1. З самого ранку ходив на одну фірмочку досить сумнівного характеру. Пішов звідти, навіть толком і не розмовляв ні з ким ні про що. Просто суті не було на ту розмову, все було ясно без слів.

2. На дев’яту була призначена зустріч у фірмі що типу займається монтажем метало-пластикових вікон. Судячи з оголошення їм потрібен офіс-менеджер. Як виявилося пізніше, він їм дійсно потрібен, бо навіть керівник не уявляє як проводяться співбесіди з потенційними працівниками. На зустріч на один і той самий час було запрошено п’ять осіб, до того ж усі на різні посади. Завели нас у пустий офіс: посеред великої орендованої кімнати стоїть один пошарпаний стіл і два стільці. На столі старий телефон, який постійно дзвонить. Фірма існує очевидно пару днів. Директор, хлопчина років двадцяти, не може сформувати до купи навіть кілька речень, не може відповісти на жодне питання. Єдине до чого звелася співбесіда – записав номери телефонів і імена усіх присутніх і високомірно озвучив, що він подумає брати нас на роботу чи ні і зателефонує. Довго я сміявся з такої співбесіди, аж настрій піднявся.

3. На десяту пішов на фірму, що займається продажем окулярів. Офіс пристойний, директор адекватний, розмова змістовна. Все розказав, пояснив. Пропозиція – торговий представник. Запросив у вівторок на стажування, мол місяць постажуєшся, а потім подивимося. Якщо будеш виконувати план продажів, продовжиш працювати, а ні, вибачай. 2000 гривень на місяць при умові виконання плану, ніякого оформлення, ніяких договорів, ніяких податків.

4. На 12.00 була домовлена чергова зустріч в ОДА з хлопцями з команди Влізло. Обіцяли допомогти з працевлаштуванням. Восени казали почекай до нового року, після нового року – почекай до березня, у березні – почекай до Пасхи… тепер – почекай до травня…

5. На 15.00 зустріч на базі ОПС. Пропозиція – продавець у магазині будматеріалів. Робота щодня зранку до вечора, 1300 в місяць, без оформлення. Я вже було і погодився, але потім зателефонував директор і повідомив, що він не може мене взяти, бо це робота не для мене, мол людина з Вашим досвідом, з Вашою освітою не повинна тупіти в магазині. І ніякі мої умовляння, що я не проти і що мені дуже потрібна хоч якась робота його думку не змінили. Виявляється, працівники з вищою освітою нікому не потрібні.

6. На 16.00 зустрічався з директором кіоску на ринку Сєдова. Торгує алкоголем (горілка, вино, пиво, цигарки). 1500 в місяць, з 8 до 21, без оформлення, один вихідний. Історія дещо подібна до попередньої. Дибілкуватий на вигляд директор, як тільки дізнався про мою освіту і попередні місця роботи знітився і одразу відмовив, мол мені не потрібні працівники з освітою. Круто.

Зовсім вже злий я їхав додому у маршрутці і випадково зустрів Любов Майбороду. Вона очевидно побачила якийсь мій незвичний стан, бо одразу ж завела розмову про мої справи, про роботу і почувши мою історію пообіцяла допомогти.