Я – мама першокласника Даніеля Островського, в якого шкільна медсестра «не помітила» струс мозку, таки домоглася, аби медпрацівник Наталія Бублик не працювала в школі № 34. Але обурююся, що працювати з дітьми такому медику не заборонили.
Якщо хто-небудь з моїх підлеглих не виконує своїх обов’язків або погано їх виконує, я знайду підстави, можливості і обґрунтування для керівника для звільнення такої особи. Причому в моєму випадку помилки стосуються паперів, а не життя та здоров´я дитини. Інший приклад: двірник погано прибирає належну територію або взагалі її не прибирає – що може заважати його звільнити? Однак у нашій медицині чомусь склалася інша ситуація. Через півтора місяця після звернень до Черкаської міської ради, обласного управління охорони здоров´я, друку у міських друкованих виданнях та інтернет-ресурсах, після трансляції сюжетів на місцевих та всеукраїнських телеканалах, медсестру Бублик перевели, за чутками, до школи №9 та Дахнівської школи (по 0,5 ставки). До речі, вітаю керівництво та батьків учнів з таким «чудовим» кадровим придбанням.
Мене було запрошено на зустріч з представниками інстанцій, до яких я зверталася, де мені висловили розуміння, погодження з моєю позицією, проте сказали про неможливість задоволення моїх вимог щодо звільнення медпрацівника з займаної посади. Пояснювалося це недостатністю повноважень та підстав.
Давайте поглянемо на ситуацію:
При цьому, як стало відомо з достовірних джерел, Бублик працювала раніше у відділенні щелепно-лицьової хірургії, де полишила за собою негативні відгуки; потім працювала в 11-й школі, де через конфлікт з дитиною її також «попросили». Чому, незважаючи на всі ці випадки, департамент вперто продовжує прилаштовувати такого кадра, – залишається питанням без відповіді.
Представником департаменту також була надана порада звернути увагу на школу, як винуватця. Але ж, вибачте, по-перше, в мене претензії не щодо факту отримання травми, а щодо факту ненадання медичної допомоги. Друге: школа відразу зреагувала на моє звернення, і заходи стосувалися не лише безпосередньо залучених осіб, але всього особового складу – від педагогічного колективу до технічного персоналу, і зміни були помітні всім.
Проте з такої заяви можна зробити висновок, що у разі смертельного випадку у школі (ми вже розуміємо, що таке можливо), на думку департаменту винними будуть батьки, класні керівники, фізруки, надмірні навантаження на уроках математики та фізкультури, але не медпрацівники, до яких діти звертаються за допомогою, та її не одержують…
Ситуація, що сталася, насправді типова – і для цього медпрацівника, і для багатьох шкіл міста. Сумно, що 95% таких ситуацій не мають ніякого розголосу і розвитку, і це зазначається самими учасниками подій, які вважають, що будь-які звернення – марні.
Висновок, що випливає з усієї ситуації, – такий: законними та офіційними методами ви навряд чи зможете когось покарати. Тому вирішуйте самі, яким чином розв´язати ситуацію.
Загалом же сподіваюся і бажаю вам, щоб з вашими дітками нічого поганого ніколи не сталося. І, незважаючи ні на що, щиро сподіваюсь, що медсестра Бублик, якщо не перед суспільством, то хоча б сама перед собою визнає свою помилку і все ж таки зробить належні висновки.
Ганна Островська, мати постраждалого хлопчика
реклама