Носенко: Ми не можемо програти війну, бо її не програли наші вчителі

"Ворог іде туди, де програє вчитель та священник", - так колись сказав "Залізний канцлер" Отто фон Бісмарк. Принаймні, це одна з інтерпретацій його відомого афоризму.

Попри вже значний вік цієї фрази, вона лишається актуальною і сьогодні. Особливо сьогодні. Особливо в Україні.

Наш ворог підступний, безчесний та хижий. Він не шкодує ні своїх, ні чужих, кидаючи в бій орди поневолених народів. Народів, чиї вчителі та священники програли свою боротьбу...

Ворог, який не може перемогти нас на полі бою, буде шукати спосіб перемогти нас в зародку. І ми маємо про це пам'ятати!

Наші вчителі працюють в режимі "нон-стоп" від самого початку вторгнення. Лише в моїй школі, де я навчався всі 11 років, педколектив весь цей час не лише займався волонтерством, плів сітки та кікімори. Цей колектив і школа приймали біженців зі Сходу. Вчителі та персонал школи ні на день не дозволили собі розслабитись чи здатися.

І так десятки інших таких закладів по місту! Тисячі по країні!

Чому я про це говорю? Тому що ці люди відмовились програвати ворогу, відмовились опускати руки, відмовились від комфорту, як і наше військо!

І поки ми - покоління виховане цими вчителями боремось на одному фронті, ми спокійні за інший фронт. Фронт, який не менш важливий - ідеологічний!

Кажуть, що "вітати вчителя з початком навчального року - це як вітати коня перед сівбою"... Тому подякуйте своїм вчителям. Хоча б за те, що вони зробили з вас тих, ким ви є! Хоча б за те, що вони не здаються і, як ЗСУ, показують нам приклад незламності!

Просто подякуйте і... не ігноруйте сигнали повітряних тривог!

Олександр Носенко, журналіст

*Допис із фейсбуку