Я маю свою УКРАЇНУ завдяки їм, їх незламності та інстинкту виживання.
Від голодної смерті їх урятував Дніпро! Риба та річкова живність у ньому дали можливість вижити в ті криваво-голодні роки...
Про той час я несу і собі страшні переживання, котрі в деталях передала мені моя бабуся - Марія Лила (Шмітько, "по вуличному "Соснянська", бо жили під соснами). Баба розповідала і про "калачики" з трави, які їли... і про рибу, яку ловили руками у небезпечному джерелі "Крутяха"(нині затопленому Кременчуцьким водосховищем)... і про свиню, яку ростили у погребі. А потім вночі душили(не різали!!!), "щоб комсомольці не дізналися"...
Та, зрештою, селян Вереміївки, Москаленок, Старого, Васютинець, Мойсінців та інших... врятував Дніпро!
Нині ця могутня тисячолітня ріка нищить у своїх лонах тисячі окупантів, вбивць та гвалтівників, які прийшли зі зброєю до нас з мокшанських боліт.
Як і 90 років тому, у них одна мета - винищити нас!
Та не цього разу, іроди! Не цього разу!
На фото: мої дід, дядько та бабуся з мамою в собі у 1950х роках і їх вдячні онуки Сашко та Олег Носенко у 2022 році.
Ми ВИЖИВЕМО, бо ми з берегів ДНІПРА! Ця ріка вже понад два тисячоліття дає нам життя!
Олександр Носенко, журналіст, а сьогодні український захисник
*допис з "Фейсбуку"
