Рота складалася з 60 не знайомих між собою людей , які прийшли на АТЕК тому що думали що там записують в ТРО і готові були померти за український Київ.
Сьогодні це 1 штурмова рота 3 окремої штурмової бригади сухопутних військ ЗСУ.
Через 9 годин після того, як я став командиром роти - я прийняв батальйон. Власне це була «дев‘ятигодинна» рота і ще люди , які доходили і доїзджали тому що готові були померти за український Київ.
Ми знищували ворога на Київщині, Запоріжжі, Донеччині і сьогодні продовжуємо знищувати його під Бахмутом.
Я можу з впевненістю заявити що мій батальйон - один з найкращих в Україні.
Але я ніколи б не впорався без трьох речей:
1. Людей, які весь цей час були поруч, що стало основою того що кожен солдат в батальйоні відчуває себе частиною сім‘ї.
2. Ідеалів добра і справедливості , за які ми воюємо і які розділяє весь підрозділ.
3. Постійного прагення навчатися і ставати кращими у своїй справі і ми стаємо.
Вічна слава тим, хто загинув. Помстимося!
Дмитро Кухарчук командир 2-го штурмового батальйону 3 ОШБр
*допис з "ФБ"
Коментарі
Конечно,Моня, с меня пример тебе брать не стоит.Тебе надо ровняться как минимум на жириновского.
это стратегия. И мэрство это так себе, если не повезет.
Чого б це я брав з тебе приклад?
Моня- не делай умное лицо,и,тем более, не бери пример с идиотов.
Таки да.
Стрічка RSS коментарів цього запису