У п’ятницю розглядали шість різних концепцій Хрещатика. Викладаю для знайомства, критики і пропозицій своє бачення.
Проект концепції реконструкції центральної частини вулиці Хрещатик в місті Черкаси (пропозиція Сергія Одарича)
Мета проекту – «Хрещатик – серце Черкас»:
1. Створити багатофункціональний громадський простір для спілкування громадян незалежно від національності, віку, соціального статусу, фінансового достатку, конфесійної належності, фізичного стану.
2. Підвищити гордість черкасців за рідне місто.
3. Створити візитівку міста.
4. Підвищити відвідуваність цієї частини вулиці незалежно від пори року чи днів тижня.
5. Створити стандарт вуличної інфраструктури.
Міркування (за різними джерелами):
1. Населення території стає громадою міста шляхом утворення міцної внутрішньої структури – зв'язків між окремими членами громади на підставі спільних інтересів, відмінних від виробничих чи конфесійних. Громадський простір є тим місцем, де ці зв'язки з'являються, зміцнюються, розширюються.
2. Громада міста, як і будь-яке інше суспільне утворення, повинне мати свої святині, а також храм-сховище, де ці святині зберігаються.
3. Громада міста повинна мати свої унікальні традиції, які відрізняють її від громад інших міст.
4. Громада повинна мати і знати власну історію.
«Картинки»:
1. На Хрещатику в будинку Щербини розміщується «храм міста». У ньому зберігаються і відкриті для вільного доступу головні міські святині – Грамота Магдебурського права, Прапор міста, Герб міста, Ключ міста, атрибути влади міського старости – голови, найцінніші подарунки місту. Трофеї – найвагоміші перемоги громадян міста – кубки, медалі, дипломи, ордени та інші відзнаки. В будинку відбуваються найурочистіші церемонії – прийоми офіційних делегацій, вручення почесних відзнак міста, шлюбні церемонії (зокрема за участі міського голови в ролі ведучого), прощання з почесними громадянами міста тощо. З балкону новообраний міський голова складає присягу громаді міста. Також звідси починаються традиційні церемонії, які ще необхідно продумати і придумати. Поруч з будівлею або в ній «вмонтовується» бюст грабаря Щербини з викладом історії будівлі (аналогічні бюсти-барильєфи вмонтовуються в усі історичні будівлі – вони отримують неофіційні імена: будинки Щербини, Цибульських, Тиверовських тощо).
2. Сквер Симоненка – тут облаштовується камерний затишний майданчик для любителів поезії. Вечорами кожен бажаючий може прийти і декламувати вірші/прозу або послухати інших декламантів.
3. Від будинку Щербини розходяться ще дві пішоходні артерії – уздовж вул. Фрунзе (змінити назву) до площі Дружби народів та спуск на Митницю.
4. Художній музей оновлює свій фасад. На фасаді розміщуються прозорі вітрини для експозиції. Адміністративні і господарські приміщення переносяться, підвал та перший поверх відкриваються для відвідувачів. У підвалі облаштовується артистичне кафе. Принаймні на двох поверхах музею працюють змінні експозиції, які оновлюються щомісяця. Як варіант – влаштовується мансардний ресторан.
5. Старе приміщення СШ 17 оновлює фасад. Площа перед будівлею стає «математично-фізичним сквером» (контактні скульптури, інтеграли, логарифми, квадрати, лист Мьобіуса, рухлива сонячна система тощо. Можливо, великі ігрові головоломки).
6. Художня школа оновлює фасад, поруч з будівлею облаштовується відкрита галерея кращих робіт вихованців школи. Там же розміщується «електронний мольберт» - екран, на який виводиться репродукція будь-якої із знаменитих картин (можливо, трансформація із піску).
7. Приміщення районних РАЦСів перебудовуються і перетворюються в танцювальний зал «Танцюють всі!», де «за склом» всі бажаючі можуть зайнятися танцями.
8. Будинок Земельного банку оновлює фасад. Нове життя отримує Музей Василя Симоненка. У редакції «Черкаського краю» розміщується Музей друкарства, де збираються унікальні експонати від Івана Федорова до наших днів. Там же на очах у відвідувачів друкуються гравюри старого міста, які можна придбати тут же з автографом автора.
9. В галереї народних майстрів постійно змінні виставки, завжди відкриті для гостей. Там же постійно проводяться майстер-класи з усіх видів народного мистецтва.
10. Навпроти Земельного банку облаштовується Книжковий сквер. Там з'являється зелень і затінок. В сквері – книжковий фонтан, що видає мудрості та афоризми (текст виводиться на дзеркальну струю). Біля приміщення бібліотеки завжди можна взяти книгу, присісти в сквері і почитати. В сквері будується кафе «Читальний зал», фасад якого повністю прозорий, а задня стіна – суцільна бібліотека. На столиках – лампи, як у читальних залах. «Читалка» повністю проглядається з вулиці.
11. У цьому кварталі розміщується Галерея майбутнього. Прозора споруда, в якій виставляються проекти майбутніх об'єктів – макети набережної, Спортивної арени, полігону, гребного каналу тощо. Місце розміщення – «п'ятачок Муніса» або підніжжя Податкової служби.
12. Кашпо Податкової служби зрізається, розширюється тротуар. Узніжжя – або Галерея майбутнього, або фотомозаїка аля «Фейсвол», або фонтан.
13. У дворі Хрещатик-сіті постійнодіючий «Активний майданчик». В теплу пору – школа сальси, вальсу тощо. Вечорами – вуличні театри, вуличні актори. З 15 листопада до 15 березня – громадський каток, новорічна ялинка.
14. Щосуботи в Хрещатик-сіті збираються тисячі людей, щоб помилуватися лазерним шоу на стінах ДПС. В інші дні на ДПС проектуються динамічні картинки – сніжинки, пташки тощо.
15. У філармонії – щоденні події. Якщо нема концертів чи вистав, то відкриті репетиції. Якщо не у великому залі, то у фойє. Там же – кафе.
16. В закапелку між філармонією та нацбанком – «Монетний двір». Тут можна вкинути гривні і на них «викарбувати» монету «1 черкас». На фасаді банку – вітрина з виставкою монет.
17. З балкончика Укрсоцбанку всю цю метушню споглядає Владислав Городецький.
18. Затишна вулиця Дашковича веде до Замкової гори, де відновлено старовинну фортецю.
19. Біля «111» прогулюється Федір Шаляпін.
20. Будинок «з рушниками» (Тиверовських) оновлює фасад.
21. Сквер за облрадою стає затишним, тінистим (можливо, із зеленими галереями). Там з'являються літні кафе, столики розміщуються довкола фонтану. В сквері розміщується пам'ятник Байді Вишневецькому.
22. В підвалі Рибного ряду працює музичний джаз-клуб-ресторан – щовечора концерти, відвідувачі розміщуються на галереях за окремими столиками.
23. Через арку по вул. Лазарєва затишною алеєю можна вийти на Замковий узвіз і спуститися до Дніпра.
24. На Хрещатику, 221 (колишнє управління власності міста) за прозорими вітринами діє «погодинний простір» (оплата за проведений час, без алкоголю і тютюну).
25. В кінотеатрі «Салют» працює кіноклуб – там демонструються аматорські стрічки, після перегляду – неформальне обговорення картини.
26. У Дитячому парку на підмостках виступає Марія Заньковецька.
27. В парку на Шаховій галявині можна пограти в шахи. Як за столиками, так і у величезні, в зріст дитини.
Події:
1. На вулиці виступають вуличні актори, у вихідні проводяться різноманітні вікторини, конкурси, змагання (стріт-бол, керлінг, боулінг, хокей на роликах...), малюнки на асфальті.
2. В зимовий період діє різдв'яний ринок, можна випити гарячого глінтвейну.
3. Вулицею і сусідніми кварталами їздять карети-велосипеди (на 4 особи).
4. На вулиці кілька майданчиків для занять танцями-аеробікою.
5. На переносних вуличних стендах влаштовуються виставки.
Інфраструктура:
1. Широкі тротуари (9-10 м) мощені крупною білою (світло-сірою) плиткою. Ці білі струмки тротуарів стікають до Дніпра і розливаються білосніжною набережною.
2. Фасади будинків відновлені і підсвічені. «Совкові» фасади утеплені і декоративно розписані.
3. Вся дощова вода відводиться під тротуаром.
4. На тротуарах визначені велодоріжки.
5. Переходи бокових вулиць виконані в рівень з тротуарами.
6. Вуличне освітлення із сучасних світлодіодів. Вони змінюють колір вулиці залежно від потреби (зазвичай панують тепло-жовті відтінки, на новорічні свята вулиця стає блакитною, навесні – зеленуватою тощо).
7. Біля всіх закладів та в скверах облаштовані велопарковки.
8. На опорах освітлення до свят монтується ілюмінація.
9. Вздовж бордюрів з інтервалом у 7 м висаджуються дерева із формованою кроною (невисокою і пласкою). Під деревами – клумби з квітами, огороджені невисокими парканчиками. Всюди крапельний полив.
10. В тротуари вмонтовані декоративні світильники, що підкреслюють стрункість тротуара та вказують на велодоріжку.
11. По всій протяжності вимощена тактильна плитка для сліпих. Біля історичних будівель встановлені їх бронзові макети з описом шрифтом Брайля.
12. Лавочки у скверах розміщуються для спілкування(колом або напівколом).
Обмеження:
1. Рух автотранспорту дозволений лише в будні дні з 6.00 до 18.30.
2. Паркування заборонене.
3. Швидкість руху – до 40 км/год.
4. Невисокі ліхтарі, щоб пряме світло не потрапляно у вікна житлових будинків.
5. Всі вітрини прозорі і підсвічені вночі, забороняється використання ролетів.
6. Літні тераси кав'ярень не можуть примикати до будівель і перешкоджати пішоходам.
Родзинки:
1. В дорозі та тротуарах вмонтовані «іменні» люки різних міст світу.
2. Різні забави – класики, ходіння по канату…
3. Багато контактних скульптур в стінах, на лавочках.
4. Вуличні меблі – литі і закріплені в тротуари.
* пост на особистій сторінці в соціальній мережі «Фейсбук»
реклама
