Уже п’ятий рік триває соціальний проект «Святий Миколай живе в кожному з нас». Щороку нам надходять дуже зворушливі листи від дітей-сиріт та дітей-інвалідів. Мене дуже вразив лист школярика, який писав: «Я, звичайно, розумію, що Святого Миколая нема, що це роблять добрі люди. Але все одно так приємно отримувати подарунки…» Діти просять дуже різні подарунки, і з цього вже видно, в якому становищі перебуває дитина. Іноді просять багато-багато солодощів. Розумієш, що це або діти з багатодітної сім’ї, або з прийомної, де немає можливості накупити всім багато цукерок. А ще пам’ятаю лист, який написали дві сестрички. Їхні батьки померли, тож дітьми опікується бабуся. Вони просили більшого розміру ковдри і подушки, бо зі старих уже виросли. І коли уявляєш, як ця дитина взимку кутається в маленьку ковдру, то відразу хочеться їй це купити.
Наш проект залишається незмінним уже 5 років. У чотирьох торговельних центрах – «Будинок торгівлі», «Дніпро Плаза», «Плазма» та «Епіцентр» стоять ялинки з листівками-«миколайчиками». Ці торгові центри – наші партнери, вони беруть на себе обов’язок поставити і прикрасити ялинку. Єдине, що ми постійно вдосконалюємо – це методику збору подарунків. Так, роки два тому започаткували таку собі новітню технологію з придбання одягу та взуття. Зрозуміло, що в роздрібній мережі купувати це дорого. Тому співпрацюємо з Одесою, Харковом, Хмельницьким, де вже маємо своїх партнерів. Звісно, що дуже розраховуємо на людей, котрі самі купують подарунки, але також збираємо кошти. На них потім закуповуємо одяг або ж ті речі, котрі самостійно ніхто з черкащан не придбав.
"Щороку нам надходять дуже зворушливі листи від дітей-сиріт та дітей-інвалідів"
Приємно, що з кожним роком активність людей зростає. Люди із задоволенням розказують, що, крім бажаного подарунка, докупили і те, і те… Просяться самі поїхати до дитини чи залишають свої телефони, щоб з нею зв’язатися. Був випадок, коли разом з подарунком дитина із сім’ї написала листа знедоленій дитині з пропозицією листуватися. Приємно спостерігати, як батьки пояснюють своїм малюкам, що це таке, чому треба купити подарунок по суті чужій дитині. Або ж навпаки – коли діти тягнуть своїх батьків за руку до ялинок і просять допомогти. І це те, про що ми мріяли – щоб діти, котрі в силу обставин опинилися у важких умовах, - не почувалися залишеними і нікому не потрібними.
Інколи виникають труднощі з обліком таких дітей, особливо дошкільного віку. Ось нещодавно був випадок, коли батько дитини-інваліда звернувся до нас, приніс листа від неї, бо виявилося, що її нема в нашій базі даних. Намагаємося вдосконалювати цей облік і радо приймаємо тих, хто сам приносить нам листи.
"Був випадок, коли разом з подарунком дитина із сім’ї написала листа знедоленій дитині з пропозицією листуватися"
Приємно також, що зростає довіра до проекту. Торік був випадок, що на зауваження двох жінок біля ялинки про те, що це нібито обман, стороння людина розповіла, як вона подарувала мобільний телефон із сім-картою. А після Нового року подзвонила дитині і пересвідчилася, що подарунок потрапив саме до того хлопчика, якому вона його адресувала.
Нам допомагає багато людей, які, до речі, не намагаються на цьому піаритися. У перший рік два дні поспіль один чоловік скуповував техніку, яку просили діти – і телефони, і програвачі. На другий день волонтери мені подзвонили і сказали, що маю приїхати, бо такого ще не було… Коли ми познайомилися, цей чоловік сказав, що не хоче називатися, а робить це, бо пам’ятає, як сам був дитиною, і як важливо в дитинстві отримувати ті подарунки, про які мрієш. І я переконуюсь, що багато людей допомагають знедоленим саме через свої переконання.
Анжела Одарич, дружина мера Черкас, ініціатор благодійної акції «Святий Миколай живе в кожному з нас»
реклама
Коментарі
Мабуть, вони були поганими в дитинстві і до них Св. Миколай не приходив.
В такому випадку чому цій акції тільки 5 років. Одаричі в Черкасах з 2002 року?
Ви молодець! Не тому, що це написали. Тому, що допомагаєте дітям. Думаю, що Ви робитимете це, не зважаючи, хто буде організатором акцій, ба й самостійно, без організаторів.
Два паралельних світи, які не перетинаються: ситі буржуї, які обікрали власний народ, холуї-підлабузники, за миску супу готові облизувати господарів-буржуїв та діти -сироти як наслідок діяльності буржуїв.
І Бога не бояться.
Стрічка RSS коментарів цього запису