День Соборності України. Свято, яке завжди з тобою. Хоч і відзначаємо його раз на рік.
Це важливий день. Ця подія – Акт Злуки – стала в першу чергу не об’єднанням українських земель, як це може виглядати на перший погляд, а саме об’єднанням українців – безапеляційним прийняттям своєї ідентичності.
Не всі це розуміють. А якщо бути відвертими – більшості байдуже, що там відбулося на Софійській площі у Києві понад сторіччя тому. І незрозуміло, чому ж так важливо відзначати цей день, якщо рік потому ті самі українці все так старанно проср*ли?
Зараз у нас є шанс все це не проср*ти. Попри те, що наш ворог – нев’є***нно агресивна рoсiя як уособлення величезної онтологічної ср*ки, мета якої – роз’єднання України. Роз’єднання і знищення.
Але шанс є. І він теж нев’***нно великий. Не всі це розуміють. Не всі в це вірять. Або ж банально засліплені вірою у ЗСУ, яке всіх врятує і подарує мир. Не подарує, якщо ми як нація у ці часи війни стрімко не подорослішаємо.
Поки що ми маємо лише виразні симптоми патріотизму та консолідації, але не дорослішання. І наш обов’язок перед байдужим лицем історії – повернути території та людей. А ще – зберегти гідність.
І про гідність я згадав недаремно, бо знаю, що для багатьох комфорт важливіший, а гідність – слово з казкового минулого, з отієї міфічної історії, що так важко заходить в голови українцям.
І як би нас не спокушала напівсонна віра у Збройні сили, саме своїми діями ми здатні перемогти ворога. Це залучення до опору на всіх позиціях, приєднання до Сил Оборони, важка щоденна праця і, звісно, беззастережна віра в Перемогу. Інакше навіть не буде кому пред’явити за проср*ну країну.
Так от, всі ці банальності сказані не для того, щоб когось у чомусь переконати або надихнути, а щоб нагадати про маленькі правильні справи.
І одна з них – наше об’єднання заради спільної мети.
І от в цей день я, як представник Черкащини – землі Богдана і Тараса – долучаюся до великого збору у 2 мільйони для Veteranka на зв’язок «остроградцям» – 35-тa окрема бригада морської піхоти.
З мене – тобто з усіх нас – 100000. Не грандіозний, але важливий внесок для загального збору, а в результаті – засоби зв’язку для наших морпіхів.
Тримаємо стрій. Дорослішаємо. Віримо в любов і перемогу. Тримаємо зв’язок з реальністю!
Pay Pal:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Банка: https://send.monobank.ua/jar/9XT5dVBUcG
Артем Чех, український письменник родом із Черкас, захисник України
*Допис у фейсбуці
реклама