Почалося з того, що у мене вкрали телефон. Викликали поліцію, все за протоколом. І на цьому робота наших правових органів закінчилась. Поліцейський відділок, що на вулиці Пилипенка (вул. Пастерівська, 104, – ред.). Знайшла, хто веде мою справу. Горе-слідчий А. Я.С. коротко пояснив, що ніхто телефон не буде шукати, у нього справи є важливіші. Я почала своє розслідування, і таки знайшла. Захожу в ломбард «Б****», що в районі Сєдова, – стоїть мій телефон на продажу.
Мені аж дух перехопило від радості – тільки виплатила за нього кредит. Викликала поліцію, пояснила ситуацію, що вкрали телефон, знайшла в ломбарді. Спасибі хлопцям, людяно поступили, пояснили, не маємо таких повноважень, їдьте до слідчого. Беру документи на телефон і їду, забігаю в кабінет до А. зі звісткою, що знайшла телефон. Відповідь убила: нічим не можу допомогти. Звертайтеся до (патрульної) поліції, хай вони щось роблять. Знову дзвоню до хлопців, патрульних, приїхали. В ломбарді телефон в руки не дали, але перевірили з документами: так, мій телефон. Довго розказувати, що було далі. Коротко – дзвонили до слідчого, визивали групу карного розшуку. Представник З.О.Ю. під чесне слово, домовився, що телефон нікуди не продадуть «до выяснения». Це саме більше, що змогли.
Далі було ще веселіше. В поліцейському відділі знайшла заступника начальника відділення Ш.С.А., розказую ситуацію, потрібно щоб слідчий взяв ухвалу суду, і забрали телефон з ломбарду. Знову мене послала подальше, але пообіцяла назначить нового слідчого. Їду на другий день шукаю нового слідчого, не краща за першого. Г.К., пообіцяла що телефон заберемо, злодія що здав, знайдемо. І я знову, як нерозумна, вірю.
Почалися кожний день дзвінки до слідчого Г., і почалися відмови. Через дві неділі вона мені повідомила, що телефон продали наступного дня. Що далі вона мені пояснювала, я не розуміла, тому що від злості і від безпорадності, що нічого не можу зробити, не розуміла її лепет.
У голові не укладалось, як продали крадений, в розшуку телефон.
Моя порада: якщо побачили свій телефон, попросіть щоб показали, наче купляєте, і не віддавати. Хай краще вони викликають поліцію і розбираються. В ломбарді «Б****» дуже багато крадених речей, вони домовляться з поліцією і не бояться ніяких законів.
Ось така історія, може керівник відділу якось розбереться зі своїми підлеглими, за що вони зарплату отримують, по кабінетах чаї п’ють. Оце наша реформа, тільки назва інша, а міліція яка була, та і залишилась.
Ірина Слюсаренко, черкащанка.
* Допис у «Фейсбуці».
Від редакції. Передруковуючи цей текст із відкритої групи у «Фейсбуці», «Прочерк» очікує реакції та коментарів з боку керівництва Черкаського відділу поліції та Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
реклама
Коментарі
Это же та самая маргинальная обиженная гопота, которая при панде телефоны отжимала, а сейчас позаписывалась во всякие корпуса и прочие официальные банды решила за порядком приглядывать. Коричнегого кобеля не отмоешь до бела. Они пойдут гораздо дальше телефонов.
Если тебе кажется что-то попробуй молиться.Может отпустит.
Стрічка RSS коментарів цього запису