Сьогоднішня ніч стала знаковою, історичною для українського боксу. Вперше за 25 років надважка вага отримала абсолютного чемпіона світу , ним став Олександр Усік.
Вперше за довгий час у своїй кар'єрі Денис Берінчик стає чемпіоном світу у легкій вазі перемігши чемпіона в трьох вагових категоріях. Справжній подвиг, для фанатів спорту. Хлопці просили трохи світла в деструктивних будні війни.
Для багатьох бокс це попкорн і пиво, або якісні нокаути. Але ніхто не знає яку ж роботу робить спортсмен щоб вийти на такий рівень. З тисячі спортсменів лише десятки стають майстрами спорту. Лише одиниці виступають на світовій арені. Всі радіють, але задайте собі питання, як би ви вели себе коли хлопці програли? Половина ще більше хуєсосили б їх. Дивані експерти уже пьлікують купу хейту, попри перемоги хлопців.
Усику можна згадувати багато речей, його зв'язки з мп, фільм з його кумом де він говорить про початок війни націоналістами, дружбу з російськими спортсменами і т.д.
Але давайте не забувати звідки вийшов Усик? З російськомовного Сімферополя, де все його оточення було просякнуте малоросійським побутом. Він зі звичайної простої сім'ї яка займалася виживанням. Яка дивилася "голубий " вогник, на новий рік, дзвонила родичам в росію, та шукала для дітей безкоштовні секції. Крім того в школі Усика частенько булили за козацьке прізвище, нащадки переселенців з Владивостока та Тюмені.
Де в такій голові взятися національній самосвідомості на початку його медійного просування? Не треба забувати факт що в бокс його привела сім'я Ломаченків, гроші на розкрутку яким дав одеський бізнес та криміналітет що мав зв'язки з москвою в довоєнний час. Позиція Василя очевидна, ні одного слова про Україну за три роки війни. Тоді як Усик одягнув кілька бригад, відбудував квартали у Ворзелі, побудував житло для ВПО. Його фонд влаштовує на роботу людей та дає їм засоби для існування.
Приємним стає той факт що Фюрі пообіцяв перевести мільйони фунтів стерлінгів , на благодійність в Україні. Кожен робить те що може.
З приводу Дениса Берінчика його шлях та доля боксера-професіонала не менш захоплююча. Денис не з бідної робітничої сім'ї як Усик, його батьки були представниками так званого середнього прошарку населення. На початку юності він мав проблеми із законом. Але бокс завжди допомагав , та так що на Олімпіаді в Лондоні він став срібним призером. Вигравши дуже важкий півфінал . Денис рубака з дуже великою витривалістю , таймінгом та відчуттям дистанції. Цікавим є факт що Берінчик довгий час боксував в Україні проводячи бої за мізерні гонорари , тоді як його колеги по колишній збірній: Усик, Ломаченко, Гвоздик , збирали каси на тисячі та мільйони доларів. Багато експертів українського боксу, говорять що це могло статися після особистого конфлікту з сім'єю Ломаченків. Тобто їх сім'я не посприяла а навпаки завадила просуванню Берінчика. Але як би там не було Денис в 21му році відбоксував на голих кулаках в проекті MAHACH із зіркою цього спорту, росіянином Артемом Лобовим відправивши останнього на пенсію, плюс заробивши дуже солідний гонорар, суму якого не розголошують і досі.
Після цього ним почали цікавитися світові промоутери.
Денис як і Усик всіляко підтримує воїнів, приймає участь в різних акціях, аукціонах, співпрацює з фондами.
Давайте порадіємо перемозі наших хлопців, які сьогодні змусили весь світ говорити про Україну в позитивному ключі.
Григорій Чуб, черкаський спортсмен, ветеран, учасник бойових дій
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису