Очеретяна: Чому не люблять журналістів

Нотатки із прес-конференції Президента України Віктора Януковича

8 липня 2011 року в Українському домі відбулася підсумкова прес-конференція Президента України Віктора Федоровича Януковича  для представників центральних, регіональних та іноземних засобів масової інформації. Понад 400 журналістів зібралися для спілкування з Гарантом держави.

Чітка організація заходу, дівчата з мікрофонами, що підходили до охочих  поставити запитання, обстріл фотоспалахами головного героя прес-конференції за найменшої його спроби бодай підняти руку чи насупити лоба. Словом, усе як завжди. От тільки опісля   не зикав гіркуватий осад. І не тому, що від Черкащини нікому так і не вдалося поставити запитання Віктору Федоровичу, а тому,  що моментами складалося враження, що інші інтерв’юери  відверто знущаються над усіма присутніми.

Дехто, мов зазомбований озвучував заздалегідь заготовлені запитання, навіть не проаналізувавши вступне слово Віктора Януковича. Отак і виходило –   безглузде дублювання, і втрачався час для інших вагомих запитань та відповідей. На превеликий жаль, це, здебільшого були представники саме регіональних ЗМІ! Та проаналізуйте ж те, що почули, зробіть правильні акценти! Так ні!   Ще одна категорія журналістів – гонорові, амбіційні, зверхні, –   на зустрічі нікого і нічого не побоювалися, але що головне –  не поважали. Їм байдуже до усталених правил прес-конференції (один журналіст – одне запитання), обходяться абсолютно без мікрофону («а для чого, я й так дзвінкоголоса»), їх не цікавить решта колег та проблем.

У мене, принаймні, складалося враження аналогічне тому, коли діти у пісочниці сперечаються за лопатку, щоб нагребти пісочку у своє відерце.  Особливо –  по закінченні заходу, коли репортери вже  між собою почали чубитися, з’ясовуючи,  хто ж таки за ким у черзі мав ставити запитання Президенту.

фото - Прес-служба Президента України

Статечними та відчуженими сиділи у залі представники закордонних ЗМІ. І їх, усіх без винятку, цікавило лише одне: «А що з Юлею, Вікторе Федоровичу?»

Безперечно, захід удався. Той, хто хотів, почув відповіді щодо вирішень основних  актуальних проблем сьогодення України та особисту думку Президента держави з  того чи іншого питання. Проте власне я особисто під час цього заходу  знайшла відповідь й на інше запитання, яке  не прозвучало в залі, але яке давно не дає мені спокою: «Чому так не люблять журналістів?» Одних – за обмеженість і невеликий розум, інших – за надмірну нахабність, третіх – за відверту «замовну» роботу.  Проте, є інший бік медалі – читачі журналістів і  цінують. За  мужність, відвертість, принципову позицію, за чесність, врешті-решт.

Тетяна Очеретяна, головний редактор газети "Молодь Черкащини"