Вівчарик: Кому у Смілі заважають дерева?

Президент мріє посадити в Україні мільярд дерев. Влада в Смілі, схоже, мріє знищити більшість дерев на вулицях. І це одна й та ж партія... Чому? Адже дерева захищають нас від пилу, пекучого сонця влітку, навіть від шуму. Вони дають кисень. Зрештою, вони гарні.

Хоча не для всіх. Як кажуть, одним з аргументів смілянських лісорубів є такий: вони неестетичні! Звісно, про смаки не сперечаються. Але, є для когось і люди неестетичні, давайте будемо їх вбивати. Абсурд? Але дерева рубають.

Схоже, скоро з вулиці Незалежності зроблять сухий белебен. Але мудрий нарід безмолствує... Обурюватися почне влітку, у спеку, коли подме суховій.

Щоправда, нам обіцяють посадити оті, вибачте, немічні фалоси, як біля РАГСу. Від чого вони захистять? Їх хіба що в сквері біля лавочок садити. До речі, ці дульки вимагають ще й відповідного догляду, як, приміром, декоративні песики. Не ростуть вони без догляду, подивіться біля того ж РАГСу.

Але мені одна відповідальна особа з міськвиконкому на моє обурення з приводу спиляних дерев по вулиці Перемоги (а це перевантажена траса на Південь) теж казала, що посадять ті декоративні фалоси і буде, мовляв, гарно. Та від чого вони, навіть якщо рік-два постоять, мене захистять? Від шуму і газу тисяч машин? А вирубані дерева захищали. Екологічна служба колись нас повідомляла про екологічну ситуацію в місті? Ні, вона тільки дозволи на рубання дерев дає. Думаю і висадка фалосів - це просто чийсь бізнес, як і дрова від зрубаних дерев...

Хтось із тих, що не ходить пішки, а їздить лише в авто з кондеціонером, пробував виростити дерево перед тим, як дозволити його зрубати, особливо нині, коли міняється клімат? Яка прекрасна липа стояла позаду школи мистецтв! Буквально за сто метрів від міськвиконкому. Кому вона заважала? Ні, щоб там поставити лавочку, аби старші могли посидіти, насолодитися її пахощами влітку. Тепер маємо пеньок. Естетично?

Кому заважала липа навпроти МБК? Хоча вибачте, тут заважала автівкам, адже майданчик перед МБК тепер стоянка...

Корупція і байдужість - наші найголовніші вороги, страшніші за кацапів. Але мене дивує, що, приміром, захисники безпритульних тварин у нас згуртувалися, а захисників зелених насаджень, які ще більш беззахисні перед жорстокими безвідповідальними людьми, ніж песики, - нема. Але врятований песик - це плюс до емоційного здоров'я, а врятоване дерево - це фізичне здоров'я, навіть тих же тварин. Наслідки такого ставлення до природи ми відчуємо дуже швидко. І стократно їх відчують наші діти і внуки. Тому закликаю нормальних, адекватних людей схаменутися і не бути байдужими. Особисто я ціною своїх нервів і хворого серця врятував не одне дерево. Але весь час я був один... Чому так? Зрозумійте, ті, хто дозволяє рубати в Смілі здорові дерева, скоріш за все, жити в місті надалі не планують. Але ж ми плануємо... Чи ні?

Олександр Вівчарик, журналіст

*допис з "Фейсбуку"