Я родом із Радянського Союзу, але День незалежності для мене – це, мабуть, чи не найближче свято з усіх. І дуже прикро, що нині Президент не дозволив проводити паради в Керчі, Одесі, Севастополі, Києві. Гадаю, вони мають відбуватися, адже їх проводять на День перемоги, то чому б не проводити й на День незалежності? І це свято має бути святом всього українського народу. Згадуючи 91-й рік, насамперед, гадаю, треба цінувати те, що ми здобули незалежність без боротьби і без жертв. Не можна, звісно, стверджувати, що нам її подарували, бо були люди, які й у радянські часи боролися за незалежність. Але коли Україна її здобула, то що робити з цією незалежність, мабуть, мало хто знав. І так триває до сьогодні. За ці 20 років ми так і не навчилися бути незалежними. Україна залежить від інших держав, а сам український народ – від недолугих політиків, олігархів які приходять до влади.
Здобувши незалежність, маємо охороняти її від зазіхань і різного роду провокаторів - хапуг з зовні, маємо відстоювати її, маємо стояти на сторожі національних інтересів України.
Дуже сумно також те, що ми не цінуємо традиції, культуру, не поважаємо українську символіку, не виховуємо молодь в національному дусі. Днями один молодий чоловік спитав, чому в мене на автомобілі національний прапор. Йому вже за 20, а досі не зміг поєднати прапор і День незалежності. То, певно, за ці роки незалежності не було приділено належної уваги поколінню, яке росло…
А коли спілкуєшся з людьми, то в багатьох відразу виникають асоціації: якщо в тебе на машині прапор, то ти або з влади, або схиляєшся перед цією владою. Чомусь люди не хочуть роз’єднувати національну символіку й владу. І думають, що символіку хтось має роздавати їм безкоштовно. Переконаний, якби прапорці виготовили коштом бюджету, знайшлися б такі, хто кричав, що замість ремонту доріг влада віддала гроші на прапори…Чому в країнах Європи і в тій же Америці в багатьох людей на подвір’ях стоять шпилі з прапорами, і щоранку, йдучи на роботу, вони піднімають національний прапор. Не думаю, що їх купила влада чи змушує так чинити. Люди роблять це за покликом душі. Хотілося б, щоб це було у нас, але на превеликий жаль, українські родини не те що шпилів, навіть національного прапору вдома не мають. Прикро.
Я обов’язково як черкащанин братиму участь у заходах 24 серпня. Сьогодні треба робити речі, які об’єднують. І коли люди умовно, сідають за один стіл, то це об’єднує. Коли мисливці на полюванні варять шурпу і їдять з одного казана, то вони майже всі брати. А ми й так досить роз’єднані, щоб уникати подібних свят.
Коментарі
Мітинги ми влаштовували не за допомогою рієлтора Зорі, а за допомогою простих черкащан. А на рахунок, що комусь набридла Антена, то маєте повне щастя. Антени немає, тому слухайте, читайте і дивіться регіонально-близькосхідні ЗМІ і тіштеся щастям, що впало на Вашу долю. А ми потішимося своїм :)))
"Кінь" Зоря! Ти лестиш собі, коли вважаєш, що тебе проти шерсті куйовдять провокатори, бо в політиці ти - максимум поні і аж ніяк не арабський скакун. А відносно пліткарів - то так можна назвати будь-кого, хто на форумах зависає - незалежно від того, виціловує він тебе, чи "любить" без прелюдії. Попхався з коментами в Інет - будь добрий - перекліпуй, що твоя писанина у більшості алергію викликає
Навіщо з простого робить складне!?
Склалося враження, що деякі люди взагалі не читали вище написане і тому більшість коментарів поза темою статті. Всього - на - всього виклав своє бачення і відношення до простих, як мені здалося, речей. Завжди знаходяться пліткарі і провокатори які отримують задоволення від дратівливих постів і при цьому вважають себе дуже розумними, але це мабуть і все на що вони здатні.
Як тут не згадати про тих "гетьманів", яких по-три на два українці.
І після таких написів можна говорити про якуйсь опозицію в Черкасах?
Що буде, якщо ви (місцева опозиція) дійдете до влади, якщо ви вже місце в опозиції не можете поділити?
Так же можна задати питанняв інше русло: що відвернуло хлопця від спілкування з Мамалигою?
Стрічка RSS коментарів цього запису