Найперший наш обов’язок – залишатися живими. Вся країна фронт. Ось вже більше 120 днів, щодоби Україна зі сталевою витримкою бореться за право бути. Повітряна тривога як прокляття. Вона застає тебе зненацька, до цього не можна звикнути. Ми та нація, для якої війна не природній стан. Захищаючи себе, захищаємо всіх. А також ті цінності, які невід’ємні, непорушні та базові: право... Детальніше

На передньому краї сучасної боротьби за Волю України – багато наших земляків-черкащан, у чиїх генах нуртує волелюбність їхніх незламних предків.... Детальніше

Так склалося, що я живу між двох світів - українським і білоруським. В українському мене найбільше наповнює лють. Вона загострюється з кожною ракетою, кожною смертю, кожним фактом варварства росіян. Ця лють тримає мене здатною до дій, коли втома, невизначеність, хочеться на ручки і відключитись, бо війна - виснажливий марафон. Лють відкриває друге, третє, четверте дихання і штовхає: "Роби! Допомагай! Ти... Детальніше

Мурал із зображенням українського воїна на фоні тризуба й заграв пожеж, який твердо йде вперед, з’явився днями на стіні ТРЦ «Любава». Лицем – до Черкаської міської ради, як нагадування і місцевому самоврядуванню, і мешканцям міста, і його гостям – про те, якою ціною ми зараз відстоюємо незалежність нашої держави.... Детальніше

Цей допис не про зраду, не про поганих людей та інший негатив. Мабуть, прохання українця до українців. ... Детальніше