– Мене можна вважати справжнім геймером, оскільки проводжу за цим заняттям доволі багато часу. А ще у мене з трьох років був комп’ютер. У ті часи то було таким собі дивним елементом. Ви не подумайте, я не мажор там якийсь. Просто у мене мама дизайнер і комп’ютер їй для роботи потрібен. Тож ще відтоді я собі «клацав», грав в ігри і у чомусь там розбирався. Сьогодні з комп’ютерними мережами я пов’язав не лише своє дозвілля, а й майбутню професію. Я навчаюся в ЧДТУ на другому курсі, спеціальність – «Комп’ютерні науки».
А ще я малюю. У якому жанрі? У різному. Переважно фантастичному. Вважаю, що у мене це вдається непогано. А ще я писав розповіді. Думав колись навіть на журналістику вступати. Але тоді зрозумів, що для того, аби пов’язати з творчістю професійну діяльність, треба кудись ходити, вчитися. А я не можу робити, коли мені ставлять таку задачу. Це все дуже обмежує. І вважаю, що у процесі виконання «того, як сказали» люди втрачають свою індивідуальність. Я людина волелюбна, яка не любить будь-які межі. Мені важко сказати, наскільки комфортною є ситуація у місті, але точно можу зауважити, що у Черкасах почуваюся вільно.
реклама
