Що найважливіше у зберіганні кормів? Аби вони не псувалися, не втрачали поживність і завжди були в доступності. З цими завданнями чудово справляються бункери для зберігання кормів, без яких господарство втрачає в ефективності. Бо якість кормів напряму впливає на здоров'я поголів'я.
Ринок пропонує різні моделі цього обладнання, які між собою у чомусь виграють, у дечому програють. Хтось обирає виключно за ціною, хтось у пріоритеті має безумовну якість, а хтось шукає золоту середину. І завжди актуальне питання: то що ж все-таки обрати? Традиційні металеві чи новітні склопластикові – на чому зупинитися? Давайте розбиратися.
Не просто матеріал, а інженерія
“На перший погляд силос – це просто ємність для корму. Але саме від нього залежить, яку їжу споживатимуть тварини чи птиця. Тому, обираючи в господарство бункер, слід зважити всі “за” і “проти” та прийняти рішення, з яким ферма тільки виграватиме”, – міркують в українській інженерній компанії “ВАДА”, яка спеціалізується в тваринництві та птахівництві. Компанія не лише постачає обладнання, а й займається його монтажем, подальшим сервісним обслуговуванням та навчанням персоналу. Завдяки глибокому розумінню технологій вирощування різних видів тварин і птиці фахівці допомагають підібрати рішення, які працюють не “в теорії”, а в реальних умовах господарства.
Саме тому у своїх проєктах “ВАДА” робить ставку не просто на матеріал, а на перевірену якість та ефективність. Зокрема, це бункери зі склопластику італійської компанії Eurosilos Sirp, яка спеціалізується на виробництві силосів для тваринництва, сільського господарства та промисловості.
Це одна з небагатьох компаній у галузі, що працює за принципом повної вертикальної інтеграції – від розробки до виготовлення всіх компонентів. Такий підхід дозволяє контролювати якість на кожному етапі й створювати рішення, які відповідають сучасним вимогам фермерських господарств.
Щоб зрозуміти різницю між металевими та склопластиковими силосами, варто звернутися до реальних досліджень. Одне з найбільш показових було проведене Католицьким університетом Святого Серця (Італія) у співпраці з науковим центром Cerzoo. Експеримент тривав пів року. В реальних умовах ферми вимірювали температуру повітря всередині силосу, температуру корму та рівень окислення. Влітку різниця між матеріалами виявилася суттєвою. У металевих силосах повітря всередині досягало 45°C, корм – 35-45°C. У склопластикових температура корму не перевищувала 35°C. У разі перегріву корму руйнуються поживні речовини, знижується енергетична цінність та можуть розвиватися мікробіологічні процеси. Саме металеві силоси показали найбільші піки температур.
Взимку ситуація не краща. У склопластикових бункерах температура корму та повітря тримається стабільніше, коли у металевих відбуваються вищі коливання. Тобто проблема не лише в перегріві, а в нестабільності умов зберігання.
Окислення корму – критичний фактор. І це дослідження показало, що у металевих силосах вищий рівень пероксидів, а в склопластикових – нижчий рівень окислення жирів. Це означає, що корм довше зберігає свою якість, жири не псуються, а раціон залишається стабільним.
“Результати дослідження напряму пояснюються властивостями матеріалів. Метал швидко нагрівається та охолоджується, створює конденсат і провокує температурні “гойдалки”. Склопластик працює як ізолятор, згладжує перепади температур та забезпечує стабільний мікроклімат”, – пояснюють у “ВАДА”.
Це дослідження показує просту, але дуже важливу річ: силос – не просто ємність, а фактор, який напряму впливає на якість корму. І різниця між матеріали – це не кілька градусів, а реальні втрати або якісно збережений корм.
*Реклама
реклама
