Біля Канева на Княжій горі, де випадково знайшли стародавню кам'яну ікону, археологи виявили ще й чотири скарби з коштовностями, інформують «Факти».
Святий образ, створений в часи Київської Русі, планується викупити у власника і передати церкві.
– У минулому році до нас звернувся представник власника ікони, зробленої з каменю, в центрі якої зображено Божу Матір з немовлям, – розповів головний хранитель Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Григорій Полюшко. – Побачивши образ, я був здивований і заінтригований.
За його словами, це справжній раритет: стародавніх кам'яних ікон з настільки великою кількістю персонажів – на ній їх чотирнадцять – немає в жодному музеї України.
– Представник власника повідомив, що ікону знайшли ще в 30-ті роки минулого століття недалеко від Канева на Княжій горі, на якій за часів Київської Русі знаходився прикордонне місто Родинь, – продовжує Григорій Полюшко. – Власник попросив через посередника провести експертизу, оскільки раніше фахівці не досліджували знахідку. Я запросив одного з найбільших експертів з мистецтва Візантії, російського вченого Володимира Пуцко. Ми з ним дуже ретельно, з використанням мікроскопа, вивчили раритет. Наш висновок: це дійсно старовинна річ, виготовлена візантійськими майстрами, найімовірніше, в першій половині XIII століття, тобто незадовго до навали орд Батия.
Матеріалознавчих експертиза показала, що образ вирізаний із природного гіпсу. Такі ікони коштували дуже дорого, тому замовляли їх князі або багаті бояри. Напис на зворотній стороні ікони свідчить про те, що вона належала саме князю, тому що згадується престол. Починається текст словами «Господи, допоможи рабу твоєму Василю». Князь отримав це ім'я при хрещенні. Але кликати його могли інакше. Так, знамениті володарі Володимир Хреститель і Володимир Мономах були хрещені як Василі. Цілком можливо, що ця ікона належала саме Мономаху.
З боків ікони знаходяться пази, за допомогою яких вона закріплювалася в рамці, адже цей образ використовувався як домашній або в походах. За відомостями нинішнього власника, ікону виявили із залишками рамки, прикрашеної золотом. Але потім золото продали. Поруч з образом також лежала зброя, схожа на булаву.
– Відомо, за яких обставин була зроблена знахідка?
– За інформацією власника, випадково – завдяки зсуву. Взагалі ж залишки старовинного Родиня досліджували кілька археологічних експедицій, перша з яких була проведена ще наприкінці XIX століття професором Біляшівським. Учені виявили там не тільки начиння і знаряддя праці, а й чотири скарби з коштовностями. Чому жителі закопали їх, зрозуміло – наближалися полчища монголо-татар. Жителі сподівалися потім викопати цінності, проте напевно всі загинули або були вивезені в рабство. Родинь спилив ворог. Цей літописне місто-фортеця так і не було відновлене.
– А чому гора, на якій він стоїть, називається Княжою?
– Цю назву запропонував хтось із істориків минулого століття, і воно прижилося.
Окремо слід сказати про матеріал, з якого зроблена ікона. Природний гіпс, або, як його ще називають, мармуровий алебастр, використовувався у Візантії для виготовлення речей, необхідних при дворі імператора – не тільки ікон, але і страв, чаш. Взагалі, найкращим для цих цілей вважався стеатит. На ньому відмінно вдавалося вирізати дрібні деталі рис обличчя, малюнків і складочок на одязі, волосся... Але стеатита не вистачало. Вироби з нього робили насамперед для двору в Царгороді. Тому замовлення князя русичів різьбяр виконав з близького до цього каменю за властивостями і цінності природного гіпсу. Автор показав в своїй роботі найвищий рівень майстерності.
– Тепер поставлено питання про те, щоб викупити ікону у нинішнього власника і на свято Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня) піднести її православної церкви, – повідомив нам представник власника, який попросив не називати його імені. Він також відмовився повідомити, кому належить раритет. – Ця ікона дивовижна, зокрема, тим, що, коли підносиш до неї руку, відчуваєш тепло. Його відчуваю не тільки я, але й інші люди.
– Ікону нещодавно показали митрополиту Української православної церкви Володимиру, – розповів архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр. – Справді, є ідея повернути її церкви і помістити в новому Храмі Воскресіння Господнього в Києві. Коли блаженніший взяв цей образ в руки, його обличчя освітилося посмішкою, і він сказав: «матiр Божа повертається в Старовинному образi». Я вважаю, що це промисел Божий.
Блаженніший благословив створення комісії на чолі з ігуменею Серафимою. Належить всебічно вивчити ікону.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису