Можливість заробити є дуже важливою потребою вимушених переселенців, які прибувають на Черкащину із гарячих точок України. Тому в Гуманітарному центрі Черкаської міської ради, який діє в Будинку культури ім. Івана Кулика, чергують фахівці міського центру зайнятості.
– Ми пропонуємо переселенцям заповнювати анкети, в яких вони зазначають напрямки, за якими шукають роботу, і номер телефону, – розповіла в коментарі «Прочерку» провідна фахівчиня з питань зайнятості відділу активної підтримки безробітних Черкаського міського центру зайнятості Валентина Хамко. – В центрі зайнятості діє відділ рекрутингу, який співпрацює з багатьма підприємствами Черкас і презентує працедавцям можливих майбутніх працівників. Якщо працедавець зацікавився, про це по телефону повідомляють людині, яка залишила анкету. Працівники центру зайнятості уточнюють, чи влаштовує людину запропонована робота. Із кількох варіантів людина обирає собі оптимальний і влаштовується на роботу.
Як зазначила Валентина Іванівна, за період, який вона чергує в Гуманітарному центрі, а це близько двох тижнів, уже є п’ятеро осіб, які отримали офіційне працевлаштування.
– На жаль, не всі пропозиції відповідають попиту переселенців, тому пропонуємо людям обирати вакансії з тих, які пропонують роботодавці. Багато хто з них у рідному місті чи селі працював на керівних посадах. На жаль, забезпечити всіх аналогічними місцями роботи неможливо. Крім того, більшість переселенців сподіваються після завершення війни повернутися додому, тож перебувають у Черкасах тимчасово. Натомість, роботодавці шукають, як правило, претендентів на постійну роботу. Але як би там не було, більшість роботодавців охоче беруть переселенців не на керівні посади. І колишні керівники погоджуються на роботу і в колцентрах, і на некваліфіковану роботу, аби лиш заробити. Їхня головна вимога – щоб реально платили кошти. А ми намагаємося підібрати такі варіанти, щоб принаймні віддалено відповідали фахові людини. Враховуємо освіту, досвід, стан здоров’я, звичний рівень зарплати, – сказала Валентина Іванівна.
Відсутність трудових книжок не є непереборним бар’єром для працевлаштування. Адже, відповідно до сучасного українського законодавства, людина може без трудової книжки піти на роботу за договором. Це також є офіційним працевлаштуванням, і за цей період людина сплачує страхові внески, їй зараховується страховий стаж. Є й інші варіанти, наприклад, робота за сумісництвом.
реклама
