Черкаси втрачають історичне обличчя: 5 будівель, у яких архітектори побачили почерк всесвітньовідомого польського колеги Владислава Городецького, поступово руйнуються.
– Вони тріскаються, руйнуються, на дахах починають рости дерева. Це вже ознака того, що за будівлею не доглядають, – каже незалежний архітектор Федір Гонца.
Рука Владислава Городецького вгадується у будівлях колишніх черкаських гімназій: чоловічої, жіночої та єврейської, а також громадського банку та рибних рядів. Останні – просто у плачевному стані, каже архітектор.
– Це, мабуть, найгірший стан пам’ятки в Черкасах. Знаходиться на балансі навчального закладу, використовується як склад, дуже важко потрапити сюди, бо територія за парканом, – розповідає Федір Гонца.
В інших творіннях великого будівничого розташовані навчальні заклади або орендарі. Вони й допомагають втриматися «на плаву» цегляним свідкам історії. У приміщенні першого в Черкасах громадського банку нині редакція газети. Свого часу Городецький сам обирав для нього цеглу і слідкував за спорудженням, що тривало 20 років. Нині тут із пліснявою, тріщинами на стелі та штукатуркою, що обсипається, намагаються боротися самотужки.
– Ми ремонтуємо дах, виділили близько 28 тисяч гривень – сума немала, газеті важко, але ми будемо це робити в міру можливостей. А на фасад газета не потягне ремонт, хотілося б допомоги влади, бізнесу, – розповідає в.о. головного редактора газети Роман Кирей.
До масштабної реконструкції творінь славетного зодчого не доходили руки і гроші, каже головний архітектор Черкас. Але кидати напризволяще будівлі не будуть, бо натиску часу і погоди вони можуть не витримати. Нині вивчають стан цих споруд, аби зробити дефектні акти. На реставрацію знадобиться кільканадцять мільйонів, каже фахівець. Їх збиратимуть з міської та обласної казни, і проситимуть допомоги бізнесу.
– Якщо не захистити фасадні елементи, ліпнину, фігурну цегляну кладку, то вода, лід, вітер і перепади температури зроблять свою справу. Не залежно від того, любить орендар цю будівлю чи ні, – каже головний архітектор Черкас Микола Упир.
Вже наступного року почнуть оновлювати колишню жіночу урядову гімназію, нинішній палац дитячої та юнацької творчості у самому центрі міста. 1902-го ця будівля коштувала місту 83 тисячі рублів і була однією з найдорожчих. Фасад оздоблений елементами в стилі «модерн». Цементова ліпнина вважалася сміливим на той час віянням. До того ж ця будівля – єдина з п’яти, що має документальне підтвердження авторства Владислава Городецького.
Ірина Цимбал, «Факти», ICTV
Коментарі
Лн ганок мерії на голови людям падає!
А скоро осінь,листя з дерев опаде і навантаження на шедеври Городецького зменшиться.
Так і перестоїть зиму.
Стрічка RSS коментарів цього запису