Харків’янка Людмила з міста Первомайський приїхала на Черкащину. Поселилася у Золотоноші. Там, на малій батьківщині, залишилася квартира. Людмила приїхала до Золотоноші з чотирма дітьми: двоє хлопчиків і дівчаток. Окрім того, не покинули і тварин: привезли песика і двох котиків.
– Там весь час повітряні тривоги. Обстрілюють нас окупанти… Слава Богу, квартира ціла, сусіди дивляться. Вік дітей: чотири, шість з половиною, дев’ять з половиною і десять з половиною років. Ті, що старші, вчаться онлайн. Комп’ютера немає, тож все по телефону. Звісно, діти хочуть додому. Питають мене: «Мамо, коли поїдемо додому?» Адже свої стіни рідніші… – каже Людмила.
Як і більшість переселенців, Людмила не готова до фото... Є страх за дітей і тому більшість ВПО не хочуть публічності
Поки були заощадження, родина ще виживала. Зараз геть сутужно. Харків’янка робила продавцем в магазині, але всім сказали писати заяву на звільнення за власним бажанням. Зараз чекає виплат від держави. Сьогодні вдалося отримати разом з іншими вимушеними переселенцями продуктовий набір для внутрішньо-переміщених осіб у Золотоніському волонтерському центрі Артпростір, що діє при Золотоніському районному будинку культури, від Черкаського правозахисного центру і ГО «Ветерани війни «Захисники України».
– Приїхали сюди 10 квітня. Досі нічого не отримали з виплат… А четверо дітей треба годувати. Загалом, вдома були до останнього. Але коли влада оголосила евакуацію, поїхали. Їхала кума моя з дитиною і я з дітьми. Наймали машину, бо як інакше? Вирішили їхати саме в Золотоношу, бо тут є далекі родичі. Але ж всерівно хоч за комунальні послуги треба платити, – каже харків’янка.
Зараз в родині переселенки двоє школярів, але з вересня у школу має йти ще одна дитина. Дуже сподівається, що дитина піде в школу удома. Проте психологічно готується й до того, що можливо, доведеться лишитися в Золотоноші на довше…
– Сьогодні нам вдалося зробити багато корисних та необхідних речей, які були спрямовані на підтримку та допомогу людям, які переселилися до міста Золотоноша. Знаючи критичну ситуацію в місті для людей, ми сформували та роздали 180 продуктових наборів та необхідні ліки для сімей з дітьми. До речі, до міста ми вже доставили 320 таких наборів», – каже керівник Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.
Назарій Вівчарик
Читайте також інші статті автора:
Двічі переселенці: колись вони утікали від окупанта з Донбасу, тепер родина втекла з Харкова…
«Думали, що на декілька днів. А лишилися надовго…» Кількість приїжджих людей на Черкащині зростає
Колишній вчитель танців – тепер один з організаторів волонтерського центру
Жителька Києва, що переїхала на Золотоніщину: замальовуємо дні, рахуючи, коли вернемось додому
«За десять хвилин знайшли людині потрібне взуття», – волонтерський центр в Лисянці
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису