У назві вулиці в Черкасах пропонують вшанувати Коновальця, в день загибелі якого відзначають День Героїв

Міською топонімічної комісією пропонується перейменувати вулицю Генерала Рибалко в Черкасах на вулицю Євгена Коновальця, день загибелі якого, 23 травня, став Днем Героїв, коли Україна вшановує усіх загиблих за її Волю.

Член більшовицької партії від 1919 року, Павло Рибалко, ім’я якого досі носить вулиця у нашому місті, воював проти Дієвої Армії Української Народної Республіки та об’єднаних українсько-польських військ, потрапляв у цей час в полон під українською Охтиркою, разом з армадою Будьонного зазнавав поразки під польським Замостям. На момент одночасного німецько-радянського вторгнення до Польщі 1939 року був військовим аташе СРСР у Варшаві. Коли ж Гітлер пішов війною проти колишнього союзника Сталіна, Павло Рибалко командував танковою армією. Після війни був  командувачем бронетанкових військ СРСР та депутатом Верховного Совєта СРСР.

У 1983 році одну з вулиць черкаської Дахнівки перейменували з вулиці Воровського на вулицю Генерала Рибалко.  Дещо дивна назва, адже коли Павла Рибалко з почестями хоронили в Москві, він вже був не генералом, а маршалом…

Євген Коновалець, в честь якого пропонується назвати вулицю зараз, був затятим борцем за українську державність та звільнення українців з оков московської окупації.

Народжений у вчительській родині, високоосвічений та інтелігентний, юрист за фахом Євген Коновалець став взірцевим воїном, блискучим офіцером Української Держави. «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ», – стверджував Коновалець, чиї Січові Стрільці були одним з найдисциплінованіших підрозділів українського війська і підтримали курс Петлюри на максимально швидке «прощання» з Москвою, чиї щупальця тягнулися до Києва з прагненням задушити самостійність держави.

Навіть в часі тимчасової поразки Визвольних змагань він на жоден день не припиняв боротьбу – вже в липні 1921 року полковник Коновалець очолив Українську Військову Організацію (УВО). МІлітарна організація усвідомлювала важливість і політичної діяльності – зрештою, у 1929 році постала й Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка ставила за ціль позбавлення України будь-якого іноземного панування. До речі, розробником програмових засад ОУН став уродженець міста Черкаси, випускник Черкаської чоловічої гімназії і Петербурзького університету Макар Кушнір. Першим очільником ОУН було обрано Євгена Коновальця.

Унікальна партія, яка презентувала інтереси великої європейської нації, що не мала власної державності з-за окупації її земель, розгорнула потужну й успішну міжнародну діяльність. Зокрема, черкащанин Кушнір представляв інтереси ОУН на перемовинах у Бельгії, Великобританії, Фінляндії та Румунії. ОУН під керівництвом Коновальця зуміла відкрити осередки українських націоналістів, як представництва єдиної організації, у Франції, Бельгії, Канаді, США й Маньчжурії. Паралельно з політичною діяльністю, ОУН вела військовий вишкіл майбутніх українських старшин – за дорученням Коновальця для цього було створено єдиний штаб та школи з підготовки старшинських кадрів, які діяли на території Польщі, Австрії та Чехословаччини.

За успіхами ОУН з тривогою спостерігала більшовицька Москва, розуміючи, що сильні, розумні й мотивовані українці з цих шкіл зовсім скоро візьмуть до рук зброю, щоб звільняти українські землі від окупації. Після вбивства Симона Петлюри Москва визначила Коновальця за ворога №1 – і рівно через 12 років терорист з НКВД Павєл Судоплатов виконав замовлення Москви на вбивство.

Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року у кафе «Атланта» в столиці Нідерландів Роттердамі - від спрацювання вибухового пристрою, цинічно замаскованого під коробку цукерок з українським орнаментом на упаковці, вручених зі словами: «Від друзів!» Сталін, який особисто замовив вбивство, був щасливий від української крові, пролитої у європейській столиці – кілер, який виконав замовлення, швидко пішов угору по кар’єрних сходах і зрештою став генералом КГБ.

Та загибель Коновальця не принесла Кремлю ефекту, якого він прагнув: українські націоналісти продовжували гуртуватися навколо нових лідерів, а кадри, підготовлені у військових школах Коновальця, стали основою потужного збройного опору – Української Повстанської Армії (УПА).

Прикладом для військових Євген Коновалець залишився і в ХХІ столітті.

У листопаді 2021 року на стіні колишньої тютюнової фабрики на вулиці Надпільній в Черкасах з’явився мурал із зображенням Євгена Коновальця. Ініціатори створення цього муралу зараз воюють проти російських окупантів.

Знаково те, що полк, який навесні 2022 року прославився як «сталевий» у боях за український Маріуполь, на командирських посадах має багато випускників Військової школи імені Євгена Коновальця – і серед них теж є черкащани.

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», – ця фраза Євгена Коновальця стала крилатою і залишається актуальною і до сьогодні, в часі боротьби проти одвічних ворогів України…

Про це йдеться на сайті Черкаської міської ради.