Днями в Каневі сталася аварія, що набула ознак надзвичайної ситуації місцевого рівня. На відрізку дороги Канів – Пекарі, що між Шевченківським національним
заповідником та каналізаційною насосною станцією №7, було виявлено
провалля в ґрунті. Ще раніше, близько тижня тому, працівники очисних
споруд відзначили перевищену норму піску в каналізаційних стоках. Це
свідчило про те, що пісок звідкись потрапляє в колектор (каналізаційну
трубу), інформує «Дніпрова зірка».
Працівники КП «Управління ВКГ» почали розкопувати землю на аварійній ділянці і виявили, що, унаслідок газової корозії, близько 20 метрів верхньої частини залізобетонного колектора, що лежить на глибині 2,5 м, зруйновано. Уся труба, довжиною 950 метрів, перебуває в аварійному стані.
Як повідомив начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Канівського міськвиконкому Іван Диренко, існувала загроза потрапляння каналізаційних вод у Дніпро, що могло спровокувати екологічну катастрофу. Тому за розпорядженням Канівського міського голови Віктора Ніколенка було терміново створено комісію з обстеження місця аварії, у результаті чого складено акт і проведено засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Комісія затвердила оперативну групу і штаб з ліквідації надзвичайної ситуації, який очолив перший заступник Канівського міського голови Ігор Ренькас. Керівнику КП «Управління ВКГ» доручено терміново провести роботи з ліквідації надзвичайної ситуації.
– Аварії на колекторах та каналізаційних трубах у Каневі час від часу трапляються, але такого масштабу – вперше, – повідомив Ігор Ренькас.
Сам колектор був прокладений у 1978 році. У цьому місці він самопливний, тобто розташований під нахилом. Тож стоки рухаються по цій трубі без напору.
– У місцях, де напір є, труби зберігаються краще, – відзначив Ігор Ренькас.
За проектом колекторів мало бути два: основний і запасний. На жаль, збудовано було тільки основний. Ігор Ренькас пояснив, що другий мав бути прокладений за умови збільшення населення міста. Тому скид каналізаційної води на очисні споруди було призупинено. Усі нечистоти проходили через дюкер – трубу, що пролягає по дну Дніпра на лівий берег річки, де розташовані запасні поля фільтрації.
– Полями користуються тільки в аварійних випадках, однак і поля, і дюкер – у задовільному стані, – зазначив Ігор Ренькас. – За цим слідкує КП «Управління ВКГ». За умови надзвичайної ситуації місто може перекачувати каналізаційні води на лівий берег упродовж двох місяців.
Небезпека була й з іншого боку. Аварія загрожувала новій асфальтованій дорозі, що пролягає в цьому районі в напрямку села Пекарі. Під час ліквідації аварії близько 50 см асфальтового покриття висіло над виритою траншеєю.
Працівники КП «Управління ВКГ» оперативно ліквідували аварію. Поки що, як відзначив Ігор Ренькас, вжито лише тимчасові заходи – верхній шар колектора накрили тротуарними плитами (топами), замазали шви цементом і засипали землею. Це дало змогу врятувати дорогу і запустити в дію очисні споруди. У планах – заміна всієї труби, що міському бюджету не під силу.
Було зібрано нараду, до відома поставили голову Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба. На місце аварії прибули заступник голови Черкаської ОДА Анатолій Безверхній, начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи облдержадміністрації Олександр Криворучко та представники обласної екологічної інспекції. Вони розглянули питання, яким чином можна здійснити перекладання 950 м труби, що вже не підлягає ремонту.
– За попередніми підрахунками, заміна колектора обійдеться в суму близько 4 млн. грн., – повідомив Ігор Ренькас.
У той же час було складено протоколи з відкриття надзвичайної ситуації місцевого масштабу. Наразі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» готується перелік необхідних документів, аби місто мало змогу отримати фінансову допомогу від держави для ремонту аварійного колектора.
– У місті багато аварійних ділянок на колекторі, – каже Ігор Ренькас. – Особливо в місцях, де вони самопливні. Поступово вони замінюються. Так, у 2005 році повністю був замінений колектор, довжиною 2,5 км, що від транспортної розв’язки по вулиці 206-ї дивізії у Каневі до житлового будинку №47, що по вулиці Героїв Дніпра, а в 2011 р. замінено 300 м колектора на території нижнього парку Шевченківського національного заповідника. Щодо нинішньої ситуації, то умови дуже складні. І не тільки з фінансового боку. Поруч із колектором розташовані три кабелі (електричні дроти і кабелі зв'язку), що заважатимуть проведенню робіт. Треба прокладати ще один колектор впритул до цього, що вже є, або замінювати цей. Та й техніка не має можливості заїхати до місця аварії, адже дорога може осунутися.
реклама
