Медіаплатформа «Вгору» відкрила фотовиставку «Нескорений Херсон» 30 листопада у Черкасах. Світлини та фотокореспондента із Херсону Олександра Корнякова експонують у ТРЦ «Хрещатик Сіті» на -2 поверсі у Хабі ВПО «Всі свої», – повідомляє кореспондент видання «Прочерк».
Мета виставки – зібрати кошти на допомогу для херсонців і підкреслити їх незламний спротив.
Олександр Корняков перебував в окупації з першого дня і виїхав з Херсону 10 серпня через переслідування. Завдяки його знімкам світ побачив події в окупованому Херсоні, мітинги та супротив місцевих. фотографії з мирних акцій проти російської окупації облетіли відомі світові інформаційні агенції – Reuters, The Times, The Guardian, BBC, Aljazeera та багато інших.
«Хотів розповідати про те, що Херсон не здається і чинить опір окупантам. Показати, що Херсон – це Україна, що люди чекають ЗСУ. Знімав я майже все приховано, оскільки це було небезпечно. В окупації ти людина без прав. З тобою могли зробити все що завгодно за один «кривий» погляд. Було страшно фотографувати, кожного дня були думки, що за мною можуть прийти. На вулицях рашисти зупиняли людей і перевіряли телефони, якщо їм там щось не подобається, забирали на допити і катували. Вони не хотіли, щоб у мережу потрапляли кадри про те, що насправді відбувається у Херсоні. Тому окупанти переслідували українських журналістів і стежили, щоб ми не показували світу, що місто перейшло від мітингів до підпілля», – розповів фотокореспондент Олександр Корняков.
Ірина Горова разом з сім’єю виїхала з Херсону 7 квітня. Жінка розповідає, коли збирали речі, то були впевнені, що повернуться додому за 3 тижні. Сім’я Горових вирушила до Черкас, знайшли тут житло та роботу.
«Перший тиждень в окупації ми кожного ранку вставали і йшли на мітинг. Знаходили прапори і синьо-жовті стрічки, які зав’язували на одязі. 11 березня я була на мітингу, коли окупанти обстрілювали людей. Ми несли великий прапор, який простягнувся на всю вулицю Ушакова, від залізничного вокзалу до Дніпра. Коли люди повертали до Вічного вогню, на зустріч йшла колона танків, БТРів та іншої техніки. Вони відкрили вогонь. У цей момент кожен оглянувся на свого сусіда, за принципом: якщо той не тікає, то і я залишаюся. Ніхто не побіг. Люди продовжили протест», – пригадує переселенка із Херсону.
Ірина Горова розповіла, що на самих мітингах страшно не було, проте коли поверталися додому «трусилися руки і ноги», адже дуже багато людей знали: хто і куди ходив. Було страшно, що окупанти прийдуть додому і заберуть у катівню. Лякалися від кожного стукоту.
«Шукала і себе на фотографіях з протестів. Згадувала як це було. Вважаю, потрібно, щоб люди мали можливість побачити, що довелося пережити херсонцям. Були і ті хто боявся виходити на мітинг, але коли виходили 10 чоловік, за ними йшло ще 10 і чим більше людей вже на площі, тим більше виходить. Після мітингу у Херсоні на протести почали виходити і менші міста, такі як Нова Каховка. Тому, люди в інших містах мають знати про ці події», – зауважила Ірина Горова.
«Нескорений Херсон» – це фотоісторія про жагу до свободи сміливих та безстрашних херсонців, про їхній супротив російській окупації.
Фотограф Олександр Корняков додав: «Кожного дня ми вірили в те, що нас звільнять. Якщо довгий час не було вибухів у Чорнобаївці, чи у самому місті – люди були засмучені. Херсон чи не єдине місто, у якому раділи вибухам, бо це означало: за нас боряться, про нас пам’ятають, нас звільняють. По собі у Херсоні росія залишила зруйновані будинки, багато людей виїхали, багато доль зруйновано. Тікаючи з міста, окупанти залишили його без комунікацій: світла, води, тепла, зв’язку. Незважаючи на це, коли ЗСУ зайшли в місто, я поїхав туди через кілька днів, у людей був піднесений настрій».
На виставці представлено 50 світлин: 25 з мітингів, 25 про життя в окупації. Автор зазначив, що обирав із 500 знімків. Фотографії експонували вже у 8 містах України: Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Київ, Вінниця тощо... Черкаси – дев’яті.
Також під час заходу в межах Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбувся перегляд та обговорення короткометражної документальної стрічки «Фортеця Маріуполь. Орест». Героєм фільму став Дмитро Козацький на псевдо «Орест» – голова пресслужби полку «Азов», який від початку російського вторгнення висвітлював ситуацію в Маріуполі та на «Азовсталі», а згодом разом із побратимами перебував у полоні.
Фотовиставка у Черкасах триватиме до 6 грудня.
Анастасія Бут
реклама
