За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в другій половині вересня, то серед жителів Черкас, які належать до 194-го округу, найбільше голосів отримав би «УДАР В. Кличка», який би підтримали 33% черкащан, та Валентина Жуковська, яку готові підтримати 26% жителів міста, які визначилися зі своїм вибором.
Результати опитування були оприлюднені під час «круглого столу» в інформагентстві Інтерфакс-Україна, в якому взяли участь заступник Директора Інституту інформаційного суспільства Ярослав Павловський, координатор дослідницьких проектів КМІС Андрій Кашин, і голова Комітету виборців України Олександр Черненко.
За результатами дослідження КМІС, у Черкасах відносна більшість виборців «УДАР В. Кличка», які визначилися зі своїм кандидатом, голосують за «свого» висуванця (45% виборців партії підтримують Андрія Кондратенка), але водночас помітна частка голосує за Валентину Жуковську (27%) і Миколу Булатецького (17%). Переважна більшість виборців ВО «Батьківщина» (68%) концентруються навколо Миколи Булатецького, хоча кожен п’ятий (19%) підтримує Валентину Жуковську. Подібно до прихильників Об’єднаної опозиції більшість прихильників Партії регіонів (58%) голосує за «свого» кандидата при досить помітній підтримці також і Валентини Жуковської (27%). Серед електорату Комуністичної партії однозначним лідером є Віктор Білоусов (79% виборців Комуністичної партії голосують за нього), хоча 11% схильні голосувати за Валентину Жуковську.
На думку експертів, динаміка зростання рейтингу Валентини Жуковської є досить сталою – вона демонструє тенденцію до зростання з самого початку виборчої кампанії. Істотно наростили свою підтримку Андрій Кондратенко (з 5% до 14%), Віктор Парамонов (з 2% до 10%). Натомість дещо розгубили свою підтримку Любов Майборода (з 7% до 3%) і Володимир Мамалига (з 9% до 3%).
Що стосується наслідків зняття кандидатів, то робити однозначні висновки важко, в силу відсутності достатніх даних. Як зазначив Голова КВУ Олександр Черненко, іноземні спостерігачі сприймають такі кроки як спроби маніпуляції. На думку ж політолога Ярослава Павловського процедура зняття кандидатів на користь третьої особи має не завжди позитивні наслідки. «У випадку із «синдромом зняття» у Черкасах – можемо говорити про не дуже вдалу технологію, яка точно позитивно не позначиться ані на рейтингу опозиції, ані на рейтингу її кандидата. Натомість партії, чиї висуванці знялися, хоч і незначним чином, але постраждають від такого кроку. Краще було б цим людям не висуватися, аніж потім знімати і без того незначущу мотиваційну характеристику для ідентифікації партії у регіоні», - зазначив Павловський.
Досить показовим на думку експертів КМІС є ситуація із показником довіри-недовіри (так званий антирейтинг) кандидатів. Середі лідерів антирейтингу у Черкасах є: член ПР Парамонов (40,5% не довіряють), представник КПУ Білоусов (35,6% недовіри), та кандидат від ОО Булатецький (32,1% недовіри). При цьому позитивне співвідношення довіри-недовіри спостерігається тільки у Валентини Жуковської та Андрія Кондратенко.
На думку Голови КВУ Олександра Черненка, специфікою виборів у Черкасах є активізація технологій дискредитації опонентів. При цьому ці технології притаманні як кандидатам від влади, так і опозиціонерам, і основним об’єктом їх застосування є самовисуванець Жуковська, а підозри падають на опозицію. Зокрема, фіксується навіть судовий позов за наклеп на адресу Жуковської у публікації агітаційного видання одного із опозиційних кандидатів. «Але звісно найбільш проблемним для нас є факт нападу та побиття агітаторів. Іноземні спостерігачі подібні випадки підносять на найсерйозніший рівень, вимагаючи від влади вживання радикальних заходів із протидії», - зазначив Олександр Черненко.
Завершуючи дискусію, експерти порушили питання довіри до соціології з боку виборців та учасників виборчого процесу. Зокрема на думку заступника Директора Інституту інформаційного суспільства Ярослава Павловського, соціологію останнім часом несправедливо намагаються використати у якості маніпулятивної технології у політичній дискусії. При цьому це робиться інколи свідомо, а інколи завуальовано. «Одна справа, коли джерелом такого маніпулятивного дослідження є фірма-одноденка, яка оголосила дані та припинила своє існування. А інша, - коли поважні соціологи проводять дослідження із мінімальною вибіркою. Наприклад 400 або 500 респондентів. Статистична похибка за такого дослідження перевищує 4-5%. Відповідно, все дослідження не є коректним з самого початку».
На думку Андрія Кашина, головною проблемою маніпулятивності соціології є питання репутації. «В країні існує декілька основних соціологічних команд, які працюють з поправкою на репутацію. Більшість із них входить до різного роду міжнародних експертних соціологічних співтовариств, які уважно слідкують за подібними скандалами. У зв’язку з цим ми рекомендуємо виборцям більш уважно ставитися до різного роду організацій, які оприлюднюють соціологічні дані, аналізувати їх історію та ступінь незалежності», - зазначив координатор дослідницьких проектів КМІС Андрій Кашин.
реклама
