7 грудня президент росії владімір путін у ході зустрічі з членами ради з прав людини при президентові рф заявив, що „спеціальна військова операція” в Україні може стати тривалим процесом, який уже має успіх – захоплені території”. Тобто він визнав, що бліц-кріг провалився, а також те, що метою війни є захоплення всієї України.
Але поки що путін сам втішається, і своїх підданих втішає хоча б тим що є:
– Чого вже там гріха таїти. І Азовське море стало внутрішнім морем Російської Федерації. Це серйозні речі. Петро Перший ще виборював те, щоб вийти до Азовського моря, – додав він.
Це вже не вперше російський диктатор порівняв себе з катом Петром Першим. Та вже коли він так марить його завоюваннями, мав би знати, що з Азовським морем не все так просто, як йому здається. Петро Перший мріяв збудувати на його теплих берегах нову столицю імперії, але будувати довелося на холодному Балтійському морі. Плани змінила ганебна поразка від турків у 1711 році на Пруті. Тоді Петро лише дивом не потрапив до турецького рабства.
А до того 1695 року недієздатне московське військо безуспішно намагалося оволодіти турецькою твердинею Азов у гирлі Дону. І це тоді, коли українські козаки оволоділи 14-ма турецькими фортецями на півдні нинішньої України.
Саме після того безславного походу Петро Перший за порадою Івана Мазепи створює у Воронежі адміралтейство і будує до весни 1696 року Азовський морський флот. 27 травня цар уводить його в Азовське море, блокує кораблями фортецю і примушує 18 липня 1696 року її гарнізон, нарешті, капітулювати. І то лише тому, що цього разу в блокаді Азову активну участь брали 16 тисяч українських козаків, наказним гетьманом над якими Іван Мазепа призначив чернігівського полковника Якова Лизогуба. Саме вони, по суті, і взяли фортецю штурмом.
Як бачимо, Мазепа лише допомагав Петру порадами і військом. Сам участі у поході не брав, напевне, не вважав цю битву якоюсь дуже важливою. Азов козаки до того вже брали. У 1632 році – 390 років тому – це досить легко зробив гетьман Іван Сулима. До речі, його єдиного серед українських гетьманів Папа Римський нагородив золотою медаллю. Під час свого знаменитого походу Сулима не лише взяв штурмом до того неприступну османську фортецю, а й знищив порт і всі портові споруди. То був сильний удар по Порті, бо порт Азов був головним, який забезпечував османську столицю продовольством. Ця перемога вразила тоді всю Європу.
Розлючений падінням Азова султан, допускаючи, що Сулима на зворотному шляху ще добре пошарпає Крим, послав до Очакова могутню ескадру з 20 важких галер. Але козацького флотоводця це не спинило. Нічною атакою Сулима прорвав виставлену османами оборону, потопивши п’ять галер, з десяток вивів з ладу. Причому в ході цього бою козаки втратили лише три чайки з трофеями.
Тож путіну варто б не розкидатися словами, а вчити історію. Уже тоді росія у військовому плані була без українців ніщо. А нині вона вперше воює не українцями, і ми бачимо, що крім звірств над мирним населенням і мародерства російська армія більше ніяких „подвигів” не здійснює. Тому звільнимо ми і захоплені території, і Азовське море, а путіна чекатиме те, що і Петра після Пруту: він був змушений укласти з турками Прутський мир, флот на Азові ліквідував, війська з України, Молдови і Приазов’я вивів, а фортецю Азов повернув туркам і поклявся на віки-вічні забути про всі претензії на Україну. Звісно, як це властиво росіянам, збрехав. Але ж ми уже знаємо, що їм вірити не можна…
Олександр Вівчарик
На малюнку гетьман Іван Сулима
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису