У Смілі журналіст навчав смілян китайській чайній церемонії

15 грудня у країнах-виробниках чаю, як от Індія, Шрі-Ланка, Непал, В’єтнам, Індонезія, Бангладеш, Кенія тощо, відзначається Міжнародний день чаю. З цієї нагоди відомий у Смілі та за її межами журналіст і письменник Олександр Горшков провів у Центральній міській бібліотеці міста зустріч з тими, кого цікавить тема чаю.

Як виявилося, пан Олександр давній шанувальник цього напою. У Смілу він приїхав з Північного Кавказу, звідти, де, як сам підкреслив, чай став невід’ємною частиною місцевої культури і традиції. Та Олександр не просто полюбляє його пити. Він вивчив історію походження чаю, випробував усі сорти, які міг придбати, знайшов улюблені. П’є лише справжній листяний, привезений суто з Китаю. Більше того, для нього важлива і сама церемонія приготування улюбленого напою, для якої має все необхідне. Своїми набутками і поділився з тими, хто прийшов на зустріч. Тож, хоча надворі була холодна сльота, в теплій бібліотеці панувала атмосфера  затишної китайської чайної.

Олександр Горшков розповів, що хоча чай і п’ють у всьому світі, а вирощують уже на всіх континентах, найбільш ранні свідоцтва про чаювання відносяться саме до Стародавнього Китаю. За легендою чайний лист випадково впав в окріп, який був приготовлений для імператора Шень-нун. Володарю дуже сподобався освіжаючий смак, якого той набув, а ще він відчув несподівану бадьорість тіла і духу. Хто б тоді міг подумати, що це було перше в історії горнятко чаю.

Спочатку напій вважався лікарським засобом, його варили. На думку пана Олександра, чай і повинен варитися на відкритому вогні. Для того, щоб він був найсмачнішим, усе має бути природним: вода з чистого, спокійного джерела, вогонь, чайник із глини, бамбуковий столик і, звичайно, до справи треба підходити з гарним настроєм, а під час чаювання вести лише спокійні розмови, насолоджуватися танцем чаїнок під час закипання і вишуканим смаком.

Одним словом, присутні зрозуміли, що чаю, як такого, вони до цього не пили, адже Олександр Горшков пригостив їх зі справжнього китайського глиняного ісинського чайника чаєм, настояним за канонами легендарного Лу Юя. Їх той виклав у знаменитому трактаті „Чайний канон”. Його українське видання Горшков теж приніс із собою. Показав і те, який вигляд має чай, пресований у коржик, який можна зберігати десятиліття.

Звичайно, справжній китайський чай недешевий, але на думку Олександра, він того вартий. Коли людина відчує його смак і цілющий вплив, іншого вже не хоче. Тож новонавернені чаємани спробували зелений чай, улун, пуер, відчули різницю у смаку після першого заварювання і другого, помилувалися відкритим листям після заварювання і понесли додому гарний настрій і приємний після смак не лише справжнього напою, а й дружнього спілкування. А рашисти хочуть перемогти людей, котрі і в війну, відкривають для себе нове у, здавалося б, давно відомому…

Олександр Вівчарик,

Фото автора