До 24 лютого золотонісець Богдан Артеменко був старшим викладачем кафедри спортивних ігор у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Також працював тренером жіночої волейбольної команди МСК "Дніпро". Після повномасштабного вторгнення росіян зголосився добровольцем на фронт, розповідає Золотоноша City.
На момент початку вторгнення він не підпадав під мобілізацію. Разом з ним, до лав Збройних сил вступив і його брат, який наразі служить у Військово-морських силах України.
5 березня Богдан в академії сухопутних військ, що у селі Старичі, прийняв присягу військовослужбовця. І перші 5 днів початкової підготовки провів там же, до миті, доки по закладу не завдали масованого ракетного удару.
Оцінивши фахову діяльність, чоловіка призначили на штатну посаду інструктора з фізичної підготовки. Але за кілька тижнів він висловив бажання і був переведений у змінний склад 160 Одеської зенітно-ракетної бригади. Наразі проходить службу на посаді стрільця у взводі охорони зенітно-ракетних комплексів С-300 у військовому званні - солдат.
"Зенітно-ракетні підрозділи на передовій, як правило розташовані за 10-15 км від прямого зіткнення з ворогом, - розповідає Богдан. - Щоб не було можливості контакту зі стрілецькою чи кулеметною зброєю ворога, але можна було працювати по авіації противника. До позитивного, з упевненістю і гордістю можу віднести захопленість мужністю кожного українця, зокрема і всієї України як єдиного цілого, у боротьбі із набагато потужнішим ворогом. До негативного – відношу неадекватність населення російської федерації відносно реального стану речей, це стало найбільшим шоком у поточних обставинах".
На думку захисника, зараз у війську не вистачає сучасної техніки.
"Найбільше бракує сучасної техніки, яка б у потрібний момент не давала збоїв у роботі, адже, на жаль, таке трапляється досить часто, - пояснює чоловік. - Цього мені не вистачає, як військовослужбовцю. А особисто, як людині, бракує спілкування з рідними, близькими, з друзями, оскільки постійно спостерігаються неабиякі проблеми з мобільним зв’язком. А точніше, правильніше було б сказати, що зв’язок цей наглухо відсутній, а єдине, що рятує – супутниковий інтернет, за що окрема подяка Ілону Маску".
За сумлінне виконання обов'язків Богдана Артеменка нагороджено відзнакою "Сталевий Хрест".
реклама