Узимку 2023 року рівень води у Дніпрі біля Черкас сягнув рекордно низьких показників. Поки фахівці шукають шляхи порятунку водойми, містяни фотографують залишки кам'яних споруд, які "з'явилися" поблизу Долини троянд після того, як зійшла вода.
Можливо, мова йде про залишки опор мосту, так званих "биків", розповів Суспільному історик Сергій Ганницький.
За словами Сергія Ганницького, у 1930-х роках у Черкасах хотіли будувати новий міст:
"Замовили стандартні ферми, але виявилось, що відстань між опорами набагато більша, аніж довжина платформ, тож необхідно було робити додаткові опори. Крім того, комісія з охорони праці встановила порушення законодавства про охорону праці. Робітники жили і працювали в антисанітарних умовах. Тому постановили притягти до відповідальності адміністрацію будмосту за порушення законодавства".
Згодом, зазначив історик, головного інженера проєкту знайшли застреленим.
Після цього, додав він, проєкт поклали "під сукно". Старий дерев'яний міст, яким користувалися до цього, повністю реконструювали. Ним користувалися до серпня 1941 року.
Завідувачка відділу соціокультурної діяльності, реклами та PR Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка Валентина Величко зауважила, що у фондах відділу краєзнавства є видання Василя Страшевича "Черкаси за межами століть", де також є згадки про ці факти.
Зокрема, в одному з розділів автор пише про старий дерев’яний міст, який був розташований в районі площі 700-річчя. А ще — про плани збудувати новий.
"Недавно, коли було потепління, багато містян могли споглядати в Долині троянд якісь невідомі кам’яні споруди. Я теж зацікавилася цим питанням. У своїй книзі Страшевич пише, що в кінці 20-х років уряд тодішньої республіки виділив певні кошти на будівництво нового транспортно-пішохідного мосту", – розповіла Валентина Величко.
"Намічалося, що він проляже через Дніпро майже в центрі міста. Від Старобазарної вулиці (нині це Замковий узвіз) – через ріку Дніпро, острови Покало і Кролевець та протоки Старик і Соболиця – до села Дубинка на протилежному боці, довжиною понад чотири кілометри", – йдеться у книзі.
У кінці 20-х років заклали кам’яні опори, які містяни називали "биками". Очевидно, саме їх нині споглядають містяни, розповіла Валентина Величко.
У тексті є й підтвердження слів Сергій Ганницького про те, що стандартні ферми не підійшли через те, що відстань між опорами була набагато більшою, і через це роботи припинили.
"Важко сказати, як це сталося, і з чиєї вини: чи то через неправильні розрахунки, чи не був відповідний кошторис, чи може якийсь кримінал був у цій справі, а може з іншої причини. Але головний інженер проєктованого мосту застрелився", – написав у своїй книзі Василь Страшевич.
Книга є у відділі краєзнавства, тож ознайомитися з цими фактами може кожен охочий, зазначила Валентина Величко.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису