Черкасець Євген Компанець та його родина власноруч приготували вісімдесят п’ять тисяч вареників, пиріжків та млинців, а також мелене сало з часником, закрутки та борщові набори. Все це віддають волонтерам, які відвозять їжу військовим. Про це розповів Суспільному пан Євген.
Родина Євгена та Тетяни готують їжу для українських військовослужбовців вдома. В одному закутку кімнати — булочки, присипані пудрою, в іншому – вареники зі шкварками та три таці млинців. Процес приготування такої кількості харчів займає добу.
За час волонтерства Євген Компанець з родиною приготували десятки тисяч млинців, пиріжків, ватрушок, сала, квашеної капусти, закруток та смальцю. Волонтерством зайнялися через небайдуже серце доньки:
"Моя донька їздила допомагала маломобільним верствам населення. Ми вирішили цим людям напекти пасок. Оскільки пасок напекли більше, ніж була потреба в людей (було 400 пасок), то 150 роздали людям, а 250 відправили на фронт",— пояснив пан Євген.
Цього разу частуватимуть тих, хто захищає небо над Черкащиною. Втім, для волонтерської родини, ані рід військ, ані батальйон чи номер частин не мають значення. Вони всі рідні, прокоментував чоловік:
"Куди воно поїде, туди воно поїде. Чи це будуть ППОшники, чи це будуть мінери, чи це будуть артилеристи – байдуже. Всі хлопці – наші".
Разом з Євгеном на кулінарному фронті працюють незмінні його помічники: дружина Тетяна та онук Віталій.
Закупити, перекрутити, заморозити — маневрують між відключеннями електроенергії, розповіла Євгенова дружина Тетяна.
"Оскільки світло виключають, то випічкою займалися із 12 години ночі до другої години ночі. ВО четвертій прокинулися і вже замісили тісто, почали процес виготовлення вареничків", — пояснила Тетяна. Додала: прокидатися треба рано, аби випічка до захисників поїхала свіжою.
"Ми знали, якщо ми випікаємо, машина завантажиться, випічка виїжджає. Випічка завжди свіжа у хлопців", — розповів Євген.
Тетяна додала: втоми не відчуває, бо готує для захисників:
"Коли мене запитує внучок, чи я втомилася, відповідаю, що ні – наші хлопці не втомилися".
Подружжя ліпить вареники. Це тільки на перший погляд, лише їжа, а насправді – неабияка підтримка для тих, хто воює, пояснив волонтер.
"Ми передали їжу на Харківщину. Якось хлопці на складі знайшли вівсянку. Вони два тижні жили лише на ній. Потім самі бійці надіслали мені відео. Розповіли, що в них була апатія, що вони нікому не потрібні, їм нічого не потрібно було. Коли ж волонтер привіз передачку і показав, звідки він привіз, хто це все приготував, то військові за два дні три села звільнили", — розповів Євген.
За його словами, таких історій із фронту – десятки, стільки ж мають фото з військовими та волонтерами, а також — прапор з подяками та відзнака від черкасців.
Продуктами допомагають люди – донатять на картку, розповів Євген Компанець. З рештою справляються самі.
"Я не можу воювати, але ж хоч так намагаюся зі своєю сім’єю, своєю родиною допомогти фронту", — прокоментував Євген.
Дружина підтримує Євгена і теж налаштована й надалі допомагати фронту.
реклама
