Позивний «Танкіст» Олександр отримав через те, що воював на початку АТО мехводом у Першій танковій. Після звільнення жив із родиною та працював в рідному Чорнобаї. Сам Олександр працював на будівництві, дружина в торгівлі, син Влад студент черкаського коледжу.
Аж тут знову війна… У тероборону потрапив, як і більшість побратимів в лютому 2022. В січні цього року «Танкіст» та його підрозділ тримали позицї в райні Вугледару. Там тероборонівці і «познайомилися» із «легендарною» тихоокеанською морською піхотою. Ну, як познайомилися… щильним вогнем знищили з десяток морпєхів тільки під час того, як ті намагалися висадитися поруч з їх позиціями. А потім, під час бою, залишили ще з десяток в якості чернозему для української землі.
«Танкіст» у зіткненні із ворогом поводився сміливо та впевнено. Його дії стали прикладом для менш досвідчених побратимів, які заразилися його азартом та разом знищували бійців «елітного» підрозділу із Владивостоку. Попри чисельну перевагу ворога тероборонівці відбили усі атаки і не дали узяти себе в оточення.
«Чого, я такого зробив? Усі хлопці гідно билися»,- каже «Танкіст» після інтерв‘ю.
Не можна не погодитися із ним. Черкаська тероборона дала гідну відсіч тихоокеанськім морпіхам та показала, що елітність підрозділу треба доводити не військових парадах а на полі бою.
118 окрема бригада територіальної оборони
реклама
