У Черкаській області спостерігається загострення епідемічної ситуації із захворюваності на епідемічний паротит. Із початку 2023 року зареєстровано 16 випадків цього захворювання. Для порівняння: протягом минулого року в області зареєстровано 2 випадки епідемічного паротиту.
Протягом січня-лютого 2023 року захворювання на епідемічний паротит реєструвалося на 3-х адміністративних територіях області: у м. Сміла – 5 випадків, Балаклеївській територіальній громаді (с. Плоске) – 9, Монастирищенській територіальній громаді – 2 випадки.
Усі хворі діти віком від 10 до 17 років у м. Сміла та Балаклеївській громаді – з багатодітних сімей, не вакциновані згідно з Календарем профілактичних щеплень.
У ході епідеміологічного розслідування, проведеного фахівцями ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», з’ясовано, що діти, які захворіли, разом із батьками відвідували церковні зібрання, де, ймовірно, були інфіковані.
Слід зауважити, що у Черкаській області протягом останніх 5 років реєструвалася спорадична захворюваність на епідемічний паротит. В Україні ситуація із захворюваністю на епідемічний паротит у 2022 році погіршилася: виявлено 190 випадків порівняно з 175 випадками у 2021 році.
ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» звертає вашу увагу, що специфічного лікування епідемічного паротиту не існує. Єдиним дієвим захистом від цього захворювання та його ускладнень є вакцинація!
Вакцина від епідемічного паротиту поєднується з вакцинами проти кору і краснухи (вакцина КПК). За Національним календарем щеплень вона вводиться дитині двічі:
- 1-а доза – у 12 місяців
- 2-а доза – у 6 років.
Що таке епідемічний паротит та як від нього захиститися
Епідемічний паротит (свинка) – це гостре високозаразне інфекційне захворювання, що викликане вірусом та характеризується лихоманкою, інтоксикацією, переважним ураженням привушних слинних залоз, а також залученням у патологічний процес інших органів і систем.
Джерело інфекції – хвора людина (у тому числі зі стертою та безсимптомною формами хвороби).
Інкубаційний період у середньому становить 2-3 тижні, хоча може коливатися від 3 до 30 днів.
Заразність – з останніх 2-ох днів інкубаційного періоду до 9-го дня від початку клінічних проявів.
Передача вірусу відбувається переважно повітряно-крапельним шляхом через дрібні крапельки аерозолю з верхніх дихальних шляхів під час чхання, кашлю, розмови або контактно-побутовим шляхом через забруднені руки, немитий посуд чи інші заражені предмети.
Збудник паротиту не надто стійкий у зовнішньому середовищі, при кімнатній температурі зберігається кілька тижнів, але швидко гине під впливом УФ-випромінювання, високої температури (вище 50℃), дезінфікувальних засобів.
Епідемічний паротит найчастіше уражає дітей віком 5-15 років. У дорослих паротит зустрічається значно рідше, але переноситься набагато важче і часто супроводжується розвитком ускладнень.
Осіб чоловічої статі епідемічний паротит уражає удвічі частіше.
Для захворюваності на паротит характерна циклічність – епідемічні підйоми відбуваються кожні 3-5 років.
Інфекційний процес має сезонність. Спостерігають хворобу найбільше навесні, особливо у квітні та травні. Після перенесеної хвороби створюється стійкий, довічний імунітет.
Основні симптоми паротиту:
- припухлість та болючість в ділянці слинних залоз;
- висока температура;
- загальна слабкість і нездужання;
- головний біль;
- безсоння.
Паротит небезпечний своїми ускладненнями, які проявляються, як правило, вже після гострої фази захворювання:
- орхіт (запалення яєчок). Орхіт у хлопчиків у період статевого дозрівання у 20-50% може призвести до безпліддя;
- отит (запалення середнього вуха), наслідком якого може стати стійка глухота;
- оофорит (запалення яєчників);
- менінгіт (запалення оболонок головного мозку);
- енцефаліт (запалення головного мозку);
- панкреатит (запалення підшлункової залози);
- мастит (запалення молочної залози);
- артрит (запалення суглобів).
Через ризик ускладнень слід робити профілактичні щеплення проти епідемічного паротиту.
Хворих для запобігання зараження оточення слід ізолювати на термін не менше 9 днів від початку хвороби.
В осередках епідемічного паротиту необхідно дотримуватися гігієнічного режиму – часте провітрювання, вологе прибирання, миття та знезараження предметів побуту (посуду, іграшок тощо).
реклама
