Черкащани провели регіональний семінар щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Регіональний науково-методичний семінар на тему «Робота з дітьми з особливими освітніми потребами: теорія та практика» пройшов у Черкасах. Захід був ініційований політсилою ВО «ЧЕРКАЩАНИ» та громадською організацією «ЧЕРКАЩАНИ Уманщини».

Голова фракції ВО "ЧЕРКАЩАНИ" Черкаській обласній раді Олександр Коваленко зауважив, що жодна дитина не має відчувати себе іншою, та мати обмеження у навчанні.

– У сфері інклюзії є дуже багато проблем. Довелося спілкуватися з Уманським хабом, які об’єднали ще декілька громад навколо себе. І така ініціатива людей важлива. Бо після децентралізації ряд реабілітаційних центрів, інклюзивних центрів лишилися сам на сам. І тому лише об’єднання і ініціатива самих громад дає результат. Ми ж, з’ясовуючи особливості цієї сфері, з’ясували, що часто не вистачає в цьому просто спілкування, обміну досвідом, – сказав Олександр Коваленко.

Голова Черкаської облради Анатолій Підгорний зауважив, що захід став продовженням певних ініціатив, які вже були започатковані в Умані. Там педагоги та бізнес об’єдналися задля допомоги інклюзивній освіті.

– Жодна дитина не може бути обмежена в освітніх процесах. І сьогодні ця зустріч є платформою для обміну думками для спілкування. І ми готові виступити комунікатором в цьому процесі. Я переконаний, що досвід освітнього хабу «ЧЕРКАЩАНИ» стане передовим, який згодом перейматимуть інші райони. Напрацьовуйте кроки в цій сфері, а втілювати в життя ми допоможемо, – сказав Анатолій Підгорний.

Член ради ЧОО ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Воскобойнік зауважив, що не кожен здатний займатися з дітьми, вчити їх. А ті фахівці, що працюють в цій сфері, повинні мати особливе терпіння і хист.

– Знаю, що багато в кого тут є великий багаж знань. І сподіваюся, завдяки нашій підтримці, ініціативи ваших колег будуть почуті і впроваджені в інших регіонах нашого краю, - додав Олександр Воскобойнік.

Представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Черкаській ОДА Наталія Капустян, яка добре знає тему, наголосила, що дитина в момент зростання не має бути не обмежена ні в чому. Впровадження інклюзії це складний процес, що потребує зусиль влади, бізнесу, але це варте тих зусиль. Бо результатом є повне включення дітей у процес.

Криницька Оксана, керівник ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КЗ «Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників» каже, що часто на таких заходах звучить тема про допомогу інвалідам, однак, коли йдеться про дітей з особливими освітніми потребами, то це не лише інваліди. Багато дітей можуть потребувати допомоги на початку освітнього процесу, бо всі діти різні. І тоді у фахівців виникає такий аспект як раннє втручання. Це дасть змогу убезпечити дитину при можливій подальшій інвалідизації. Тому, каже фахівець, на базі хабів та освітніх центрів необхідно впроваджувати послуги раннього втручання, де б були задіяні фахівці. І тоді б згодом ми мали повноцінних членів суспільстві.

Петро Шаповал керівник ГО "ЧЕРКАЩАНИ УМАНЩИНИ" зауважив, що у спілкуванні з батьками, громадою з’ясував, що не всі й знають про подібну проблематику. Навіть батьки, діти яких потребують допомоги. Тож слід піднімати рівень інклюзивної освіти в області.

Керівник інклюзивного освітнього Хабу «ЧЕРКАЩАНИ», кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізики та інтегративних технологій навчання природничих наук Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Оксана Гнатюк каже, що вдалося нещодавно побувати на зустрічі з представниками з Словаччини.

– Там багато роблять саме для комунікації. Адже ми часто просто не комунікуємо і не знаємо, як вирішувати ту чи ту проблему. А там йдуть від послуги раннього втручання далі до іншої послуги – це підтримане проживання, табори. Зараз я сама використовую різні методики для дитини. А раніше цього не знала. Щодо послуги раннього втручання, то це потрібно для всієї родини. Пригадую, коли я з дитиною приходила до фахівців і ми працювали, просила показати, що і як, то мені казали: «Бери свою руку, роби масаж!». Я дивувалася, адже вони фахівці. А у відповідь казали, що вони фахівці там на тиждень-два, а все життя бути з дитиною мені. Адже дома ми в родині усі самі, – каже пані Оксана.

Нині діє Координаційна рада з вирішення питань дітей та осіб з інвалідністю, до якої входить Оксана Кривоногова, керівниця відділу Методичного центру раннього втручання КУ «Обласний центр методичної роботи і соціальних виплат», кандидатка психологічних наук, доцентка, національна тренерка з раннього втручання, голова правління ГО «Здорове суспільство».

Раннє втручання, як доповіла фахівець, це міждисциплінарна сімейно-центрована система допомоги дітям раннього віку з порушеннями розвитку та дітям груп біологічного і соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини. І при нинішній реформі інклюзивної освіти це є важливим аспектом.

– Ми говоримо про інклюзію з моменту народження. Тому раннє втручання - це послуга для сімей, які виховують маленьких дітей від народження до 4 років. У таких діток може бути порушення розвитку або ризик його виникнення, коли дитина народжується недоношеною. Може бути і соціальний ризик, коли родина перебуває в складних життєвих умовах, переживає стрес, - розповіла фахівець. – І нині ми маємо і європейські й інші практики. І багато з іноземного досвіду перекладено на українську мову.

За словами фахівця, дослідження показують, що один долар вкладений в діток раннього віку, потім повертає до 7 доларів. Це означає, якщо працювати з родинами з раннього віку багато діток не отримують в подальшому інвалідності, або не матимуть високого ступеня інвалідності і будуть працювати для суспільства, стануть фахівцями своєї сфери.

У підсумку, фахівці провели майстер-класи та підбили підсумки семінару окресливши кроки для подальшої роботи.