Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зустрівся з рідними зниклих безвісти за особливих обставин і полонених військовослужбовців військових частин, які дислокуються на Черкащині.
На зустрічі також були присутні представники МКЧХ, Координаційного штабу з питань поводження військовополоненими, СБУ, Національної поліції України, Державної прикордонної служби, військових частин.
Найбільше родин захисників турбує те, що деякі бригади ЗСУ не беруть участь в обміні полоненими, а якщо такі бійці є, то їх «мізерна» кількість. Про це вони заявили на зустрічі.
Дмитро Лубінець відповів, що росіяни взяли за тенденцію засуджувати всіх оборонців Маріуполя.
– Ми намагаємося проводити перемовини щодо обміну. Щодня над цим працюємо, – сказав Уповноважений ВРУ з прав людини.
Омбудсмен наголосив, що треба не забувати, хто наш ворог. За його словами, як росіяни підступно воюють, так і ведуть перемовини.
– Я особисто брав участь в одній зустрічі, коли сьогодні домовились, передали списки, на наступний день нам сказали: «Трошки змінилося», а на наступний день мені кажуть: «Ні, такого не було». Там немає логіки, немає якихось підходів, і головне: немає бажання забирати своїх. Якщо б вони вважали б так, як ми, що необхідно забрати всіх наших… Їх їхні росіяни, які тут перебувають, взагалі не цікавлять, – пояснив Дмитро Лубінець.
Він нагадав, що є захисники країни, які перебувають в полоні з 2014 року. Та назвав позитивний випадок, коли в одній виправній колонії Луганської області російська сторона фізично зафіксувала 8 хлопців, про яких, з 2014 року, нічого не було відомо, та яких, скоріш за все, вважали 200-тими.
– У Луганській області найгірша ситуація зі зв'язком з полоненими. Я піднімаю питання, щоб листи, які пишуть рідні через МКЧХ, дійсно отримували. На території рф це відбувається легше, на тимчасово окупованій території – набагато гірше, – додав Дмитро Лубінець.
Родини запитали, як вони можуть допомогти тим, хто зараз перебуває в полоні. Омбудсмен дав поради, як привернути увагу суспільства до проблеми та не нашкодити військовополоненим.
– Я сприймаю позитивно акції під будівлями міжнародних організацій. Єдине, про що ми завжди просимо: не пишіть конкретних прізвищ! Особливо не пишіть військову професію, бо в є випадки, коли писали «розвідник», «снайпер».
Як тільки ви запускаєте якісь флешмоби, починаєте збирати підписи, розповсюджуєте інформацію про конкретного військовослужбовця, або військовослужбовиці – це ускладнює нам роботу по поверненню конкретної людини. Весь медійний простір України моніториться російською стороною. Як тільки лунає конкретне прізвище, вони все фіксують, і беруть собі в роботу.
Тому, якщо долучаєтеся до подібних акцій, пишіть назву військової частини, географічну назву, наприклад «Оборонці Маріуполя», «Оборонці ЧАЕС», – закликав Дмитро Лубінець.
За час діяльності Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з російського полону вдалося повернути 3135 військовополонених, із яких 147 – цивільні заручники. Нашим завданням є – звільнення абсолютно всіх з російського полону, підкреслив Уповноважений ВРУ з прав людини.
Про все, що почув на зустрічі з рідними захисників, він повідомить міністру оборони та головнокомандувачу ЗСУ.
Юлія Капуш
реклама
