Нічний клуб в Умані відмовляється покинути приміщення колишнього монастиря отців Василіан, яке перебуває на балансі Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань». Відновити справедливість працівники заповідника намагаються через суд, але наразі марно, пише сайт «Новий погляд».
Керівник заповідника переконаний, що цінній історичній пам’ятці завдано великої шкоди.
– Коли робили ремонтні роботи, щоб облаштувати нічний клуб, вони, звичайно, робили його для своїх функціональних потреб. Тому говорити про якусь користь, що у стінах пам’ятки перебував такий заклад, зайве. Однозначно, перебування нічного клубу в цьому приміщенні не сумісне із статусом пам’ятки, – каже Олександр Вікторович.
Нічний клуб «Огненная лошадь» у стінах колишнього монастиря діє понад 10 років. 1998 року, коли будівля була ще в комунальній власності, її передали в оренду приватному підприємцю, точніше товариству з обмеженою відповідальністю. А вже товариство з обмеженою відповідальністю на умовах суборенди передало частину приміщень монастиря під використання нічного клубу.
Утім, кілька років тому до монастиря хотіли повернутися отці василіани.
– Єдина релігійна громада, яка має моральне право на цю історичну пам’ятку, – це орден отців василіанів. Десь роки три тому вони зверталися до Міністерства регіонального розвитку та будівництва, щоб їм передали пам’ятку, але статус пам’ятки архітектури місцевого значення не передбачав тоді повернення, – пояснив директор заповідника.
За увесь час свого існування Василіанський монастир не раз змінював статус. Тут були й казарми, і суд, і навіть народний театр, а тепер у стінах історичної пам’ятки і духовної святині влаштовують лазерні 3D-шоу.
Довідка
Василіанський монастир в Умані було засновано у 1765 року за сприяння воєводи Київського Францішека Салезія Потоцького. Одним з будівничих кляштора був Шафранський. При монастирі діяло шестикласне училище, яке розпочало роботу 1766 року. Згідно із документами про заснування, при монастирі повинні були знаходитись 14 василіан, 4 місіонери, 4 професори, а також 400 учнів.
Між 1768 та 1794 з релігійного закладу монастир став центром світської освіти. Але на початку ХІХ століття російський уряд ліквідував кляштор. Будівля монастиря перейшла у відання місцевої влади, деякі речі було вивезено до музею Київського університету Св. Володимира, дещо передано до католицького костьолу Успіння Пресвятої Богородиці в Умані. Після переходу міста до відомства військових поселень, будівлю монастиря було зайнято управлінням та шпиталем поселень, а монастир перетворено на православну церкву. У 1858 р. тут було створено артилерійські казарми, в подальшому тут відбувались засідання Уманського окружного суду. За часів радянської влади у приміщенні монастиря спочатку діяв «Пролетарський театр», пізніше її було передано у відання військової частини. Лише у 1998 році військові звільнили це приміщення, і воно було надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю.
реклама
Коментарі
А можна питання, хто їх туди впустив? Хто там зробив базар?
Бодров та його товариш Даценко. Який почав здавати у "суборенду" - під магазин, клуб. Вони за свій кошт ремонтували монастир, платили оренду. А потім раптом виявилось що за 10 років Даценко не заплатив до бюджету жодної копійки. Як думаєте, де ці гроші зникли?
Підприємці довго судились, Даценка вигнали, почали платити гроші до бюджету напряму.
Організували Раду громадських організацій, що "дає життя" владі.
І що робить наш мер Бодров? Починає виганяти з монастиря підприємців, яких сам впустив. Але не всіх. А лише самих "буйних".
Мені здається, що через те, що гроші йдуть не в кишеню, а в бюджет. А коли самих непокірних підприємців виженуть, туди запросять інших. Тільки тоді від Лісаченка будемо читати: немає грошей на Стару Умань, треба здати в оренду...
Або сбушник Чирва забере, як будівлю біля краєзнавчого музею. Чи як частину Комсомольця - під аптеку.
Стрічка RSS коментарів цього запису