День визволення Черкас відзначили в палаці культури «Дружба народів»

Можна тільки уявити, як далекого грудня 1943 року Черкаси готувалися до Нового Року. Свято тоді чекали з особливою надією, адже після того, як 14 грудня Черкаси нарешті було звільнено від німецько-фашистських загарбників, наша армія здобувала перемогу за перемогою на фронті. Тому черкаські ветерани з особливими почуттями відзначають День визволення Черкас. А цього року їх урочисто вшанували у палаці культури «Дружба народів». Невеличкий фуршет, подарунки та святковий концерт чекали тут на ветеранів та дітей війни. Зібрала всіх їх на свято почесний президент ПАТ «АЗОТ» Валентина Жуковська.

Виступ дитячих колективів міста, яскраві народні танці та пісні від юних співаків з Черкаського музичного училища та Першої музшколи — абсолютно всі номери концерту сприймалися ветеранами з вдячністю та зацікавленістю. А перегляд документальних чорно-білих кадрів про те, як відбувалася переправа через Дніпро в районі Черкас 13-14 грудня 43-го року неможливо було дивитися без сліз. Адже у залі були ті, хто жив у окупованих Черкасах та тих, хто ступав першим у звільнені Черкаси!

«Я рада, що ми зібралися всі разом, щоби згадати далекі часи 1943-го року, — звернулася зі сцени Валентина Жуковська до ветеранів. — Черкаси були в окупації 833 дні, і сьогодні ми щасливі бачити серед нас визволителів міста — Івана Денисовича Шастуна, почесного громадянина Черкас, Віру Михайлівну Федотову, радистку знаменитої 84-ї стрілецької дивізії… Нам всім у цьому залі важливо знати, якою ціною завойоване це мирне небо, ця можливість розвивати свою країну, будувати, створювати сім`ї та народжувати дітей. Низький вам уклін, ветерани, за ту перемогу!»

Від ветеранських організацій присутніх тепло поздоровив голова міської організації ветеранів Іван Дем’янович Губський, який передав слово Іванові Денисовичу Шастуну. Саме останній під час боїв за Черкаси був комбатом, увірвався у місто одним з перших. «Я хочу привітати всіх присутніх від імені учасників визволення Черкас, — звернувся до залу 93-річний ветеран. — Колись це була 52-га армія генерал-лейтенанта Коротєєва Другого Українського фронту, зараз в живих залишилося чотири особи… Ми низько схиляємо свої голови перед мільйонами дочок та синів нашої Вітчизни, які віддалі життя за перемогу. Мені хотілося б звернутися до молоді. Любіть свою землю, омиту кров'ю героїв, свято бережіть у серцях пам'ять про тих, хто віддав життя за цю землю!..»

Зворушливо звучали воєнні пісні у виконанні народного аматорського хору ветеранів війни, праці та дітей війни Придніпровського району Черкас. А в холі після концерту ветерани згадали, що для них означає цей день.

«Зараз — це для нас звичайний день. А у 1943 році, під час визволення Черкас, я був у Руській Поляні. Тому що спочатку ми визволяли цей населений пункт. В нас була інша дивізія, після Руської Поляни ми пішли на Смілу. Там, під самою Смілою, під час бою я був поранений, — розповів полковник Юрій Володимирович Карнаухов, визволитель с. Руська Поляна.

Герман Петрович Кладов під час війни був дитиною, але теж воював, був зв’язковим у партизанському загоні в Білорусії. В мирні роки він став черкащанином. «День визволення Черкас я проводжу традиційно, — поділився ветеран. — Вранці встаю, приводжу себе до ладу, беру прапор, на якому написано «Слава партизанам України 1941-1945 рр.» та йду на зустріч ветеранів на Пагорб Слави. І так – кожного року 14 грудня!».

Сьогодні сотні героїв сплять вічним сном під гранітними плитами меморіалу на Пагорбі Слави. Рівно за рік святкуватимемо 70-річний ювілей визволення нашого міста.