У Лебедині відроджують старий вітряк

У мальовничому селі Лебедин, де в повітрі панує дух історії, ось-ось оживе стародавній велетень — вітряк. Колись він невтомно крутив свої потужні крила, даруючи людям життєдайну енергію.

На жаль, час не щадить нікого, і величавий велетень занепав. Його дерев’яні балки похилилися, колишні лопаті зникли, а колись злагоджений механізм замовк. Та не здався перед часом майстер — Олесь Демідов. Із палаючим ентузіазмом і щирою любов’ю до рідного краю він вирішив подарувати вітряку друге життя. «Я об’їздив половину країни, переглядав вітряки, які ще залишилися, і дійшов до висновку, що немає вітряків з працюючим механізмом», — ділиться Олесь.

Тому він вирішив не просто відновити вітряк, а й зробити його знову функціональним.

«У зв’язку з нестабільністю енергетичної системи необхідно займатись розвитком та збереженням зеленої енергетики», —переконаний майстер.

Для Олеся Івановича, головного інженера ПРАТ «Лебединський насіннєвий завод», реставрація вітряка — це не просто робота, а хобі, яке наповнює його життя сенсом і натхненням.

Його ентузіазм та щира відданість справі не могли залишитися без уваги. Фінансування проєкту взяла на себе компанія LNZ Group, яка вірить у важливість збереження нашої культурної спадщини.

Завдяки спільним зусиллям небайдужих людей вітряк в селі Лебедин знову оживає.

Силові балки, колись пошкоджені часом, замінені на нові, міцні. Лопаті готові підхопити вітер. Це не просто реставрація споруди – це воскресіння історії, символ єднання людей, це свідчення того, що навіть у найскладніші часи людський дух не втрачає здатності творити.

Цікавою є історія лебединського вітряка: «У Лебедині в 1885 році налічувалось 34 вітряних і 2 кінних млини, а вже на 1900 рік в було 43 вітряних млинів (за даними «Списку населених пунктів Київської Губернії 1900 р.»). Один з яких зберігся і до наших днів. Млин за своєю конструкцією належить до «голландського типу», тобто до шатрових вітряків. Він є класичним взірцем традиційного шатрового млина кінця ХІХ — початку XX ст. й лишився одним із останніх вітряків цього типу на теренах Черкащини! У серпні 2014 року небайдужі лебединці та козаки на чолі з сільським головою Олексієм Рудасом реставрували зовнішній вигляд вітряка. Нині він — це не просто пам’ятка минулого, це символ нашого сьогодення та запорука нашого майбутнього.

Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади