Депутати в камуфляжі: скільки обранців Черкаської міськради стали на захист країни

У останньому скликанні Черкаської міськради 42 депутати. Їх обрали черкасці 25 жовтня 2020 року.

Сесія Черкаської міської ради, 24 грудня 2024 рік. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко

Проте, як розповів Суспільному секретар міської ради Юрій Тренкін, нині фактично працюють 38 осіб.

Скільки у міськраді військовозобов’язаних депутатів та скільки долучилося до Збройних сил України чи добровольчих формувань — спецрепортаж.

Двоє депутатів з партії "Опозиційна платформа за життя" склали свої повноваження після її заборони в Україні, ще двоє не беруть участі в засіданнях. Відтак нині серед чинних обранців — десять жінок та 28 чоловіків.

Усі вони, згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті міської ради, мобілізаційного віку. Адже військовозобов’язаними в Україні вважаються чоловіки з 25 до 60 років. Серед депутатів немає молодших або старших за цей вік.

Аби дізнатися, хто з чинних депутатів став на захист країни, де служать та скільки із них заброньовані, – ми надіслали інформаційний запит. Відповідь на нього отримали через пʼять днів, як це передбачає закон "Про доступ до публічної інформації".

Секретар Черкаської міськради Юрій Тренкін. Суспільне Черкаси

У листі з підписом секретаря міської ради Юрія Тренкіна зазначено: "інформація щодо кількості депутатів Черкаської міської ради, які проходять військову службу в Збройних силах України, перебували на службі і звільнилися за час повномасштабного вторгнення відсутня".

Також у відповіді додали, що "інформація про кількість військовозобов’язаних, заброньованих за органами місцевого самоврядування та підприємствами належить до відомостей, що становлять службову інформацію та є інформацією з обмеженим доступом".

Чи законні такі дії міської ради, розповів Суспільному кандидат юридичних наук та радник з правових питань громадянської мережі "Опора" Павло Романюк:

"Насправді інформацією про те, що депутати проходять військову службу міська рада може не володіти. Депутати самі можуть не повідомляти раду про своє місце перебування, чи що вони служать. Що ж до інформації про бронювання, то вона може бути віднесена до службової або конфіденційної, доступ до якої обмежений. Тут потрібно обґрунтовувати суспільний інтерес. Чому вона є важливою, чому її важливо оприлюднити".

Суспільне запитало депутатів особисто. Секретар міськради Юрій Тренкін розповів:

"Серед депутатів у нас є люди, які призвані до Збройних сил, чи перебувають там. Вони саме безпосередньо «на нулі», саме в бойових діях , у мене інформації цієї немає. Але такі депутати є. Впевнений, що це «службова» інформація. Прізвище і локацію цих героїв називати не треба, а вже після нашої перемоги ми, я думаю, поспілкуємося і озвучимо, хто саме безпосередньо брав участь".

На питання чи є в міської ради повноваження бронювати депутатів, Юрій Тренкін відповів:

"Бронювати депутатів повноважень немає. Але бронювати працівників комунальних підприємств, які належать до критичної інфраструктури, — так".

Хто ці депутати Юрій Тренкін не назвав. Сам він представляє Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" і у свої 43 роки не служить.

"Чому я не воюю? Ну тому, що я вважаю, що я більше користі буду приносити тут, і я вважаю, що більше зроблю для перемоги України саме знаходячись тут, на даній посаді", — пояснив посадовець.

Сесія Черкаської міської ради, 24 грудня 2024 рік. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко

Разом з паном Юрієм, у фракції "Батьківщина" четверо депутатів. Усі — чоловіки призовного віку. Чи хтось з них долучився до Збройних сил України, ми запитали в очільника фракції — 55-річного Романа Дісканта. Від коментаря він відмовився, знімати себе заборонив.

Керівник Всеукраїнського об’єднання "Черкащани" Нарек Казарян. Йому 35. Суспільному розповів: їхня фракція складається з пʼяти депутатів. Трьох чоловіків, усі вони призовного віку, та двох жінок.

"Жоден з нас не воює. У мене є підприємство, яке займається військовою справою. І якщо вам цікаво, я вам окремо покажу і розкажу чим воно займається. І з перших днів війни це підприємство забезпечує багато підрозділів саме тим, що треба стратегічно важливим об’єктам міста, стратегічно важливим об’єктам нашої країни".

Немає чинних військових і в фракції "Слуга народу", яку очолює Араїк Мкртчян. Йому 58.

"Нема. Що я скажу, у кожного своє бачення. Я, хоч не воюю, ну постійно там. Їду, допомагаю, Іти чи не іти, це вирішує кожен самостійно. Коли тільки розпочалася повномасштабка, я поїхав в тероборону, навіть зброю мені дали. Через чотири місяці попросили зброю повернути. Я повернув зброю. Сказали: «Ти дуже багато робиш і ти тут більше допоможеш». У мене навіть документи є".

Сергій Прядка. Суспільне Черкаси

Загалом у партії "Слуга народу" вісім депутатів. Три жінки і пʼять чоловіків, усі призовного віку. Один із них — 42 річний Сергій Прядка. Він — ветеран АТО. Обороняв країну у 2015-2017 роках. Для цього, розповів, повернувся з-за кордону.

"Я б і досі воював, але коли вивозив поранених, протитанкова ракета в машину залетіла і в мене ампутація правої ноги, і ліва пострадала. Я б хотів би повернутися і в 2022 році, коли масштабна почалася я пішов у ТРО, але вони із-за того, що перша група кажуть: «ну не можем ми тебе взять з першою групою інвалідності». ожен чоловік має захищати свою не державу і чиновників, а захищати свою сім’ю. Бо коли ворог прийде в Черкаси, то це вже буде пізно".

Ще одна з фракцій у міській раді — "Голос". Тут шість депутатів. Троє жінок та троє чоловіків. Усі вони призовного віку. Очолює фракцію 39-річний Віктор Євпак. На службі не перебуває:

"Я не обирав для себе волонтерство, я готовий був іти до війська і навіть шукав відношення до певних військових частин. Я особливо дружу із 118, 81 бригадою. Вони сказали: «Друже, добре. Не питання. Ти можеш бути у нас. Але у нас є величезна потреба в дронах. Ти можеш зробити так, щоб у нас було багато дронів? Я вважаю, що користь моєї роботи. За минулий рік 60 тисяч дронів, поставлені на ЗСУ, – це непоганий вклад для підтримки Збройних сил України. Тому, можливо, колись ще і мене ще призвуть, але зараз я тут, і в нас багато державних замовлень, які ми зараз виконуємо. Держава, справді, бачить, що наші дрони — одні з найкращих в Україні в рейтингу сил безпілотних систем і я вважаю, що я на правильному місці зараз".

Єдиний, хто служить в їхній фракції, розповів Віктор Євпак, його однопартієць Володимир Друмашко. Йому 44.

"У нашій фракції — це Володимир Друмашко. Мій колега. Людина, яка просто на вулиці отримала повістку. Він пройшов всі юридичні і формальні процедури і направлений. Зараз знаходиться в Черкасах, але певний час був під Покровськом. Я неодноразово їздив до нього. І в окопах був, і з мишами спав. І все це проходив. Я дуже гордий, радий за нього, що він не зробив себе, як інші (тут є депутати — студентами, інвалідами) а чесно сказав: «окей, якщо я, то я»".

Сам пан Володимир спілкуватися з Суспільним бажання не мав. І перед сесією і опісля.

У фракції "Європейської солідарності" шість депутатів. Одна жінка та пʼять чоловіків. Усі вони призовного віку. Чинних військовослужбовців серед них немає. Але є ті, які долучилися до тероборони й збивають безпілотники, розповів очільник фракції Сергій Кудактін.

"До того, як вийшов з фракції був єдиний, хто служив територіальній обороні – це депутат Батир. Зараз у нас, ми не афішуємо, але два депутати дотичні до мобільних вогневих груп. І от один з них сьогодні з бойового чергування є на сесії. Ще одного назву — це Віталій Красюк. Ну він в вже був в ЗМІ помічений. Він сьогодні з бойового чергування. Сьогодні намагалися збивати ті шахеди, що летіли в місто. І без сну на сесії".

Щодо себе 42-річний Сергій Кудактін розповів:

"Я обрав — максимально допомагати фронту. Це податки, це волонтерська діяльність. В принципі я зараз готую звіт скільки податків, скільки ми допомогли. В мене є свій фонд. Якщо ви знаєте, ми працюємо дуже активно з різними військовими частинами і внутрішньо переміщеними особами. І я також є членом ДФТГ. Не з першого дня війни, а мабуть, через чотири дні після початку війни".

Як розповів кандидат юридичних наук та радник з правових питань громадянської мережі "Опора" Павло Романюк, служба у ДФТГ не вважається військовою. Отже, мобілізувати таких чоловіків можуть на загальних підставах.

"Якщо ми говоримо про добровольчі формування тергромад, то вони є складовою частиною Територіальної оборони України, однак членство в ДФТГ не прирівнюється до військової служби в Збройних силах. По суті члени ФДТГ є цивільними особами, які добровільно беруть участь у забезпеченні безпеки своєї громади".

Депутатів політичної партії "За майбутнє" вісім — одна жінка та сім чоловіків. Усі призовного віку. Чи хтось із них став на захист країни — очільник фракції Геннадій Шевченко запевнив, що не знає. Йому 58. Сам брав участь в операції Об’єднаних сил. Туди пішов добровольцем у липні 2014. Зі служби звільнився за станом здоров’ям та сімейними обставинами.

"У Маріуполі. Я був добровольцем. Ну, але тоді був такий час. Тоді не було якоїсь централізації. Не було якихось там потреб. Сів на свою машину, взяв свою зброю і поїхав".

Дотичний до військових і депутат цієї партії Павло Карась. На засідання він ходить в одязі оливкового кольору. Де служить і які обов’язки виконує — Суспільному не розповів. Пояснив, що не афішує, чим займається.

Позафракційний депутат Руслан Батир два з половиною роки служив у Збройних силах. Йому 43.

Руслан Батир. Фото: Суспільне Черкаси

"Коли розпочалася війна у мене було мінімум три підстави для того, щоб не йти воювати, по-перше, я вже брав участь 2014-2015 роках. По-друге, в мене було четверо неповнолітніх дітей на той момент і заброньована посада в міськраді. Ну оскільки я професійний військовий, у перший же день пішов добровольцем. Бувши у званні «підполковник» пішов на лейтенантську посаду. І майже три роки проходив службу. Звільнився з лав Збройних сил я тільки у вересні 2024 року".

Як розповів кандидат юридичних наук Павло Романюк, згідно із законом "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" депутати міськради права на відстрочку у зв’язку з депутатством не мають. Такі «привілеї» передбачені лише для депутатів Верховної Ради та Автономної республіки Крим.

Але можуть її отримати за станом здоров’я, у зв’язку зі здобуттям освіти та продовженням професійної діяльності. Також — їх можуть забронювати як своїх працівників критично важливі підприємства. Така інформація, додав Павло Романюк, конфіденційна:

"Інформація про стан здоров’я, наявність інвалідності або підстави для відстрочки від мобілізації є конфіденційною і належить до персональних даних. Відповідно до законодавства України інформація не підлягає розголошенню без згоди відповідної особи. Розпорядниками цієї інформації може бути МСЕК, органи соцстраху. Вони такою інформацією можуть володіти, але соцстрах інформацію про інвалідність може не мати".

У Черкасах, за словами пана Павла, рада вважатиметься повноважною, якщо у ній працюватиме дві третини депутатів.

"Відповідно до чинного законодавства рада є повноважною за умови, якщо у її складі обрано не менше 2/3 депутатів від загального складу ради. Але стаття 45 закону «Про місцеве самоврядування» містить також спеціальну норму. У якій зазначено (частина 6): «у разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу ради входять менше, як 2/3 депутатів до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається повноважною за наявності понад половини депутатів від загального складу ради.

Депутат місцевої ради залишається повноважним членом ради навіть під час проходження військової служби. Його повноваження не припиняються автоматично через мобілізацію, або службу в Збройних силах. Такої підстави для дострокового припинення повноважень її просто немає.

Законодавство України не містить спеціальних положень щодо участі депутатів, які перебувають на військовій службі, чи у сесіях ради", — пояснив Павло.

Якщо нині їх у раді 38, це означає, що участь у сесіях має брати 21 депутат.

За роботою депутатів черкаської міськради стежить черкасець, який представляє громадську організацію ветеранів російсько-української війни "Честь маю" Валерій Зубалій. Він обороняв Україну два з половиною роки.

"Головне, якщо вони знаходяться тут на місці, виконують якісь функції, то нехай вони виконують їх з тим поглядом, що військових потрібно поважати і вони не просто так туди пішли захищати країну і потрібна підтримка, а не просто слова. Кожна людина для себе вирішує".