Моє серце – безвісти: у Черкасах на мирну акцію вийшли родини воїнів 110 ОМБр

У Черкасах на Соборній площі відбулася мирна акція, ініційована близькими загиблих, полонених та зниклих безвісти воїнів 110 ОМБр.

Метою акції було привернення уваги до долі бійців 110-ї окремої механізованої бригади, домогтися розголосу, активізації пошуку зниклих та повернення військовополонених. Про це журналістці «Прочерку» повідомила донька загиблого Героя 110 ОМБр Анна Ключник. Володимир Лахман був головним сержантом механізованого взводу, став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. 29 січня 2024 року загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Анна Ключник

– Я – куратор 110-ї бригади, де служив мій тато. Підтримую родини наших захисників і захисниць. Вважаю, що такі акції справді важливі та дієві. Треба постійно нагадувати: війна не закінчилась, фронт наближається. Поки Герої тримають оборону, ми в тилу теж маємо бути сильними й згуртованими. Батько завжди казав, що бореться за країну, родину, своїх онуків. Щойно отримав повістку, не роздумуючи, пішов до військкомату в перші дні вторгнення.

Учасники заходу – родичі захисників і небайдужі містяни – тримали плакати з фотографіями військових та гаслами: «Моє серце безвісти зникло», «Я голос тих, кого не чути. А ти?», «Україна зникає безвісти». До Черкас з'їхалися люди не лише з місцевих громад, а й з Полтавської та Сумської областей.

О 12:00 вони сформували автоколону, яка рушила центральними вулицями міста. Водіїв закликали: «Сигнальте, не будьмо байдужими».

Своїми історіями з журналісткою «Прочерку» поділилися матері, дружини, діти та інші учасники, які втратили близьких або досі не мають жодної звістки про них.

Галина Пацюк

Галина Пацюк чекає з полону сина Романа. Вона розповіла, що приїздить на мирні акції зі Сміли до Черкас, аби нагадати про сина. Часто їздити не має змоги через поважний вік.

– У березні 2022 року син став на захист країни, пробув рівно рік на Авдіївському напрямку. Чекаємо, сподіваємося. Нехай повернуть наших дітей!

Також чекає сина Олексія Світлана Брухтій.

– Намагаюся доєднуватися до акцій, хоч з області та добиратися складно. Немає ніякої інформації, ніби людини не було. Я зв'язувалася з командуванням, і мені відповіли, що коли зник син, навіть зйомка з дронів не проводилася через надзвичайно сильні обстріли. Тут усіх турбує одна проблема: досить багато наших у полоні, й лише одиниці були обміняні.

З прапором, на якому зображений чоловік, вийшла Вікторія Яроцька зі Звенигородки. Олексій знаходиться в полоні 2 роки.

Вікторія Яроцька

– Він перебуває в чеченському полоні. Там утримують понад тисячу наших хлопців. Про них нічого не говорять, їх немає в списках. На нього чекає трирічний онук, якому вже три роки, а було вісім місяців, коли дідусь ставав на захист країни.

За словами організаторів, на акцію зібралося близько 150 учасників. За дотриманням правопорядку стежили працівники поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Черкащани гуртуються, щоб повернути своїх. Історії тих, кого звільнили з полону

Юлія Капуш