Контракти завершились – конкурс попереду: у Черкасах обговорюють кадрову кризу в театрі (відео)

У Черкаській ОВА сьогодні для журналістів Черкас прокоментували звільнення художниць з обласного театру.

Начальник управління охорони культурної спадщини Черкаської ОВА Олександр Шабатін  зауважує, що його орган здійснює лиш галузеве управління і все робить в межах чинного законодавства. І управління не може впливати на кадрову політику в театрі.

Оскільки контракти обох художниць були закінчені — надалі рекомендовано оголосити конкурс на заняття вакантних посад.

– В обласній адміністрації, в управлінні культури немає жодної особи, яка б пролонгувала контракт. Втручання в кадрову політику закладу було б порушенням. Немає тут особи, яка б підписувала документ. Зі свого боку, як орган управління ми постійно здійснюємо комунікацію з сторонами даної ситуації. Я знаю всю ситуацію з обох сторін, бачу вихід з ситуації однозначно. Є факт непідписання керівником закладу контрактів з двома керівниками. Рекомендовано керівнику оголосити конкурс на заняття вакантних посад, - пояснив Олександр Шабатін.

Детальніше коментар пана Олександра – на відео.

Водночас, на запитання журналістів, чи дійсно керівнику театру, який непродовжує контакт з художницями, важко спілкуватися українською мовою, пан Олександр не відповів. Він наголосив, що сам спілкується державною мовою і налаштовує так співрозмовників. Проте чітко не сказав, якою ж мовою взагалі спілкується нинішній в. о. директора театру.

Водночас театрали досить болісно зустріли такі зміни. Не на загал в театрі давно говорили про певні труднощі комунікації з керівництвом. Нині ж творча спільнота Черкас запускає флешмоб на підтримку театральних художниць Черкаського театру Шевченка

Головний режисер черкаського драмтеатру Станіслав Садаклієв пише:

«Мовчати мені не дозволяє совість і повага до цих людей. Я намагався донести думку, що це рішення помилкове. Намагався, щоб рішення змінилося на користь театру. А на користь театру – це підписати контракт художницям (саме контракт, а не тимчасовий договір ЦПХ чи щось інше). Але… Рішення залишилося тим самим. На мій погляд – руйнівним! Ця новина вплинула безпосередньо на їхній стан здоров’я… Я усвідомлюю, чим може цей пост скінчитися для мене. Але…  Я не підтримую рішення про непродовження контрактів із художницями Черкаського театру Шевченка…»

Одночасне припинення співпраці з обома художницями дестабілізує творчо-виробничий процес, зазначив Садаклієв.

Актор театру Олександр Гуменний зазначає:

«Можна мати освіту, але не стати професіоналом затребуваним режисерами. Можна стати керівником, і в той самий час навіть не намагатися фахово усвідомити глибину, складнощі та значимість якихось творчих процесів, а сприймати театр, просто як бізнес, яким той ніколи не був і не буде, бо самЕ призначення і мета театру - це не про гроші, а про душі і про те, що робить людину Людиною. Можна мати звання, але при цьому не мати гідності. Можна отримати житло, бронь, матеріальну допомогу, але при цьому втратити совість. Можна маніпулювати темою війни, розповідаючи, що своїми рішеннями можна більше допомогти Захисникам (за рахунок скорочення ставок важливих та необхідних театру професіоналів-фахівців, у яких звичайні зарплати бюджетників ???? серйозно?????!!), а при цьому коли людина, що воювала каже, що "мені то не треба розповідати про війну", крутити головою і саркастично всміхатися. Можна знаходити 10 млн. виправдань своїм не гарним меркальтильним вчинкам, а при цьому втратити честь! Можна мати друзів-колег, більшість з яких знаєш вже не один десяток років (або сподіватися, що знаєш), а потім від них отримати брехливий наклеп і ножа у спину за те, що намагався відстояти їхні свободи і права на якісне професійне творче майбутнє...

Таке воно - життя! Але Господь все розставить на свої місця. Дехто це називає "законом бумерангу", відмовляючись вірити, що якщо цей "закон" справді діє, то той, хто про нього говорить і сам аж ні як не є виключенням для його дії. Завжди неймовірно боляче розчаровуватися в людях, але.... Вже є, як є. А найболючіше, що це все відбувається під час війни з жорстоким та цинічним ворогом, готовим стерти всю Україну буквально на порох. І замість взаємопідтримки та єднання доводиться боронитися від своїх же... Боляче... але переживу й це».

Наталка Ридванецька, художник з костюмів у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка зауважує:

«Рішення я прийняла. Дивує, що напередодні про цей намір не повідомили ні мене, ні Надію Нікіфорову, ні головного режисера, з яким вистава в роботі, ані головного художника. Тим більше, що на засіданні худ.ради також не озвучили про цей намір.

Так, це юридично вірно, але не етично і якось не по людськи... Адже це рішення впливає на найближчу діяльність всього колективу. Сьогодні - в театрі є певні проблеми. Панує нездорова атмосфера, розкол єдності, налаштування одних проти інших. Порушена довірлива, творча і сприятлива атмосфера.

Це те, що болить, те чого не було за 20 років і на що реагую», - зазначає у своєму дописі пані Наталія.

На прес-конференції директора театру не було.

"ПРОЧЕРК" також готовий надати можливість висловитися керівнику театру та сповна донести до загалу свою точку зору

Назарій Вівчарик