На Черкащині презентовано напрацювання в реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Функції контролю та реалізації завдань Всеукраїнської програми ментального здоров’я в регіоні покладено на Черкаський обласний центр соціальних служб, в громадах на керівників громад, керівників центрів надання соціальних послуг та Центрів соціальних служб. А на базі Черкаського обласного центру соціальних служб створено відділ соціально-психологічної підтримки, де працюють дипломовані психологи.

Фото Вікторії Шепіль з ФБ

Фото Вікторії Шепіль з ФБ


– У січні-травні цього року за сприяння міжнародної гуманітарної організації Save the Children in Ukraine було облаштовано 7 просторів психосоціальної підтримки та емоційного розвантаження, в першу чергу, для дітей (в обласних закладах, а також у Леськівській, Городищенській, Білозірській та Водяницькій ТГ). Також ми з початку року провели понад 1500 івентів для понад 30 тисяч учасників. Додатково до штатів надавачів соціальних послуг тридцяти трьох громад введено посади психолога, – каже регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Вікторія Шепіль

Загалом в кожній громаді є посадова особа, закріплена за сферою ментального здоров’я.

– Для кожної громади розроблений маршрут послуг з ментального здоров’я. Там зібрані всі надавачі послуг в громаді, - каже Вікторія Шепіль.

До речі, за останніми результатами Всеукраїнського соціологічного опитування «Ти як?», станом на січень цього року, понад третина українців відчуває розчарування (39%) і безсилля (35%). На початку минулого року ці показники були дещо менші. Також в січні цього року майже вдвічі більше респондентів скаржилися на напруженість (61%) та втому (59%) порівняно з минулим роком.

У тилових містах України, як-от Черкаси, люди поступово звикають до реалій війни, адаптуючи своє життя до постійної небезпеки. Психологи фіксують явище "втоми від страху", коли мозок перестає постійно реагувати на загрози. Люди починають жартувати про війну, сприймають сирени спокійніше, а в укриття йдуть лише в крайніх випадках.

Журналісти опитали 15 людей. Результати опитування засвідчили глибоке психоемоційне виснаження населення та водночас — високу здатність до адаптації в умовах тривалої загрози. Найсильнішими страхами залишаються загроза життю близьких, окупація, втрата дому і майбутнього. Більшість респондентів звикли до тривог і обстрілів...

Психолог Віктор Орел каже, що до нього не йдуть тепер з проблемами війни, а йдуть з особистими проблемами. Бо війна вплинула на родини, спричинивши особисті проблеми. Є багато розлучень… Не всі в шлюбі це можуть пережити. Особливо коли хтось з родини воює.

Безпекові питання нині видозмінилися. Батькам найстрашніше за дітей. Саме цей страх переважає в час війни, йдеться у міні-опитуванні редакції. Тобто не йде мова про страх за себе, а йде мова про страх за дітей. Водночас, люди визнають, що можуть навіть жартувати про війну. Така собі захисна реакція.

Нещодавно вийшло опитування і на телеканалі «Антенна», де людей запитували, чи зберігають вони пильність на третій рік війни. Як виявилося, не так і зберігають…

ПУБЛІЧНІ ІСТОРІЇ ПАМ’ЯТІ - проєкт, що буде реалізовуватися на "Прочерку". Проєкт досліджує контрасти у сприйнятті безпеки у прифронтових і тилових містах на прикладі Харкова та Черкас, зосереджуючись на колективній травмі та її різних проявах. Ми порівнюємо реакції мешканців на сирени, обстріли та загрози, чому тиша викликає тривогу у прифронтових регіонах, як змінилося сприйняття безпеки і як приймаються рішення щодо виїзду тощо.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100