Цьогоріч виповнилося п’ять років, як пішов з життя видатний церковний діяч, храмобудівничий, великий український патріот митрополит Софроній (Дмитрук), який понад три десятиліття очолював Черкасько-Канівську єпархію.
Саме він стояв біля її витоків і став для тисяч людей духовним батьком, учителем і натхненником. Без цієї постаті неможливо уявити сучасну церковну історію Черкащини. І не тільки церковну — адже йдеться про особистість, чий вплив сягав набагато далі за межі храмових стін, повідомляє Черкаська єпархія ПЦУ.
Відтоді, як головне дітище спочилого Владики Софронія — величний Свято-Михайлівський кафедральний гарнізонний собор — перейшов до ПЦУ, його ім’я благоговійно згадується на Великому вході за кожною Божественною літургією, яка звершується у цьому храмі. Тут заплановане відкриття музею, якій увічнить багату архітектурну, духовну, богословську спадщину цього видатного архієрея, розповість про його життєвий шлях.
Збереженню пам’яті про митрополита Софронія слугуватиме й ілюстрований альбом, який вийшов цими днями за благословенням і за сприяння Високопреосвященнішого Іоана, митрополита Черкаського і Чигиринського.
Альбом відкривається вступним словом самого Владики Іоана.
«Ім’я Владики Софронія стало синонімом справжнього архіпастирського служіння — самовідданого, безкомпромісного, натхненного. Він був не лише будівничим церков, а передусім — будівничим людських душ, майстром, котрий вмів запалювати серця світлом Христової істини, — зазначає митрополит Іоан. — Його життя, його труди, його молитви — немов світло, яке не згасає, а лише міцнішає в пам’яті сердець. Бо це було світло, яке горіло з Божого джерела, зі щирого поклику, що не знав вагань чи компромісів.
І де ж джерело цього світла? Відповідь — у словах, викарбуваних на пам’ятнику біля його улюбленого дітища — Свято-Михайлівського кафедрального собору: «Я йшов тим шляхом, на який мене покликав Господь — і не шукав нічого іншого». Ці прості, але сповнені сили слова є ключем до розуміння всієї постаті митрополита Софронія. У них — його покликання, його стійкість, його глибока віра, його невтомна любов до рідної землі, до українського народу, до Божої правди. У цих словах — його подвижництво, богословська мудрість, молитовна глибина, жертовна любов. І тому пам’ять про Владику не зітреться. Бо це не просто спогад — це живий досвід, який продовжує жити в кожній молитві, що лунає українською мовою у стінах збудованих ним храмів.
Альбом містить матеріали, які розповідають про життєвий шлях митрополита Софронія, який припав на роки нещадних гонінь Церкву Христову, про формування рис яскравої особистості майбутнього архіпастиря Черкащини.
Читач дізнається про те, як виник архітектурний задум Свято-Михайлівського кафедрального собору і як він втілювався у життя, про дивну історію образу Божої Матері «Черкаська», який зараз знаходиться у цьому храмі.
Розповідь супроводжують численні світлини з архіву Черкаської єпархії за часів митрополита Софронія, а продовжуються фотолітописом вже з новітньої історії, коли більшість храмів, збудованих за ідеями і молитвами Владики Софронія, перейшли до Православної Церкви України.
Зворушливо звучить вміщене до альбому слово Черкаського міського голови Анатолія Бондаренка, який був близько знайомий з Владикою Софронієм і відгукувався на його прохання.
«Наші довгі розмови з Владикою завжди поверталися до теми України, — з теплом згадує Анатолій Васильович. — Він говорив про неї не як політик чи чиновник, а як син говорить про матір. Для нього Україна — це не лише територія, але передусім — дух, мова, традиції, Церква, вільна і гідна держава. Він вболівав за долю української Церкви, мріяв бачити її незалежною, відкритою, рідномовною. І сьогодні ми з вдячністю згадуємо: мрія Владики Софронія стала реальністю. Богослужіння українською мовою у вільній Православній Церкві України — це і його духовна перемога… Митрополит Софроній був не лише архіпастирем, але й справжнім подвижником. Його любов до Черкас і Черкащини була глибокою і дієвою. Він будував, відновлював, надихав. Багато православних храмів, що нині прикрашають нашу землю, постали завдяки його наполегливості та вірі. Як архітектор духовного простору, він залишив по собі величезну спадщину: нині всі святі храми, побудовані ним у Черкасах, сьогодні належать до Православної Церкви України. Це ще одне свідчення далекоглядності Владики і його служіння єдності».
Завершується альбом розлогим інтерв’ю зі старшим братом спочилого Владики Софронія — протоієреєм Петром Дмитруком, який милістю Божою у свої 86 років продовжує пастирське служіння, є Почесним настоятелем Свято-Михайлівського кафедрального собору і однім з духівників Черкаської єпархії ПЦУ.
Щира подяка черкаському поліграфічному центру «306», який видав цей альбом. Його вирізняють висока якість друку і культура поліграфії.
Підготовка альбому до друку, включно всі дизайнерські роботи, забезпечив Видавничий відділ Черкаської єпархії ПЦУ.
Виданий альбом знаходитиметься у власності музею пам’яті митрополита Софронія.
Фото: Черкаська єпархія ПЦУ
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису