Паспортисти по-різному записали прізвище п’ятьох членів однієї сім’ї. Можливість отримання ними спадку тепер залежить від написання прізвища, пишуть «Вечірні Черкаси».
– У наших радянських паспортах, у свідоцтві про шлюб та свідоцтвах про народження дітей було написано російською мовою Гребеник. А як стали паспорти на українські міняти, то усім по-різному прізвища написали. Мене та чоловіка записали як Гребенік Алла й Іван, доньку – Гребіник Наталя, а сина Олександра та доню Олену як Гребеники, – ділиться черкащанка Алла Гребенік. – Так би і жили, але мені вже 73 роки, а чоловікові 76. Хто знає, скільки нам Бог життя відміряє, але не хочеться, щоб потім діти клопіт мали і не могли спадщину оформити.
У Черкаському центрі надання адміністративних послуг зізнаються: коли у членів однієї сім'ї різняться прізвища хоча б однією літерою, оформити спадщину або будь-які інші документи на майно досить складно. Були випадки, коли людям доводилось шукати свідків, які б підтвердили, що вони дійсно є родичами.
– Право на спадщину оформляє нотаріус, він же встановлюватиме, чи є люди родичами. За таких обставин спадкоємцям доведеться у суді встановлювати особу і доводити своє право на спадщину. Проте всі громадяни України мають право змінювати прізвище. Тому, поки батьки живі, я б порадила усім членам цієї сім'ї змінити прізвище на одне спільне для всіх, мотивувавши це тим, що при заміні документів була допущена помилка. Автоматично змінене прізвище буде внесено в усі правові документи, – радить в. о. начальника реєстраційної служби у місті Черкаси Світлана Шуляк-Гончаренко.
Як грамотно записатися Гребіникам, «Вечірка» поцікавилася у мовознавців.
– Замінюючи цій сім'ї документи, паспортист мав написати їхнє прізвище українською мовою як Гребіник. Суфікси -ик, -ник характерні нашим прізвищам. Наприклад, Пасічник, Тютюнник, Олійник. Походить же це прізвище від слова гребінь, от і виходить, що Гребіник, – пояснює доктор філологічних наук, професор кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики Микола Калько.
реклама