29 липня у Центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки відбулася творча зустріч із письменником зі Сміли Олександром Горшковим.
Пан Олександр цікава, непересічна особистість. У чомусь навіть виняткова: народився він у Чечні, в другому поколінні етнічних росіян. Тобто, зранена російськими завойовниками земля Кавказу була йому, по крові не кавказцю, рідною з народження. Можливо через це він, хоч і вивчився на російського філолога, окупацію Чечні росією не сприйняв. Тож залишив свій дім, усе, що мав, і лише з дружиною та двома малолітніми дітьми виїхав з охопленого вогнем війни регіону. Спочатку – до росії. Уже там збагнув, що помилився. Випадком долі опинився в Україні, на Смілянщині. Тут і осів.
Напевне, нема журналіста, який би не мріяв написати книжку. Не був виключенням і Олександр Горшков. Та, як письменник, відомим став після виходу в 1999 році книжки „Кавказька Голгофа”. У ній розповів про життя священика Петра Сухоносова з Інгушетії, який загинув мученицькою смертю навесні 1999 року. Він також є автором багатьох творів у жанрі, який назвав „гостросюжетна православна проза”, бо змалку вірив у Бога, справедливість, любив пригоди і є православним християнином. У своїх творах пан Олександр торкається проблем совісті, сумління, відповідальності. Видав і збірку проникливих віршів.
Знають Олександра Горшкова і як дуже вправного фотохудожника. Навіть на зустрічах з читачами він не розлучається з фотоапаратом. Його неймовірні світлини завойовували призи на міжнародних виставках, вони прикрашали численні календарі, є основою і родзинкою його мистецьких альбомів, зокрема і про видатного архієрея Української православної церкви, митрополита Черкаського і Канівського Софронія. На жаль, той, будучи ідейним прихильником української автокефалії, так і не приєднався особисто до новоствореної Православної церкви України. А от Олександр Горшков не лише приєднався, а й зробив усе від нього залежне, щоби московські парафії Сміли і Смілянщини перейшли під юрисдикцію ПЦУ. Адже у Черкаській єпархії користувався і користується заслуженим авторитетом.
Напад росії на Україну лише підтвердив те, про що Горшков заявляв не раз: Україні не по дорозі з москвою. А повномасштабне вторгнення зробило його активним противником путінської росії. Пан Олександр повністю перейшов на українську мову, переклав деякі свої книжки українською, і нові пише суто українською. Як сам каже, мова змінює людину, її матрицю, спосіб мислення. Тож у нових творах ми бачимо й іншого письменника – у чомусь глибшого, цікавішого, мудрішого. І дуже працьовитого.
Узагалі, Олександр Горшков багато в чому унікальний. У зрілому віці він освоїв комп’ютер на рівні професіонала, має багато цікавих хобі, цікавиться історією і старожитностями, постійно вивчає нові мови. Наразі, приміром, захопився мовою сікхів. Незважаючи на вік, постійно творчо зростає, цікавиться науковими досягненнями. Не дивно, що в сюжети його нових книг вплетені не лише проблеми моралі, а й вибору майбутнього. Автор міркує над тим, чим буде штучний клон людини, чи можлива душа у штучно створеному інтелекті, його цікавлять проблеми часу і квантової реальності. Тож тепер він пише не просто пригодницькі романи – технотрилери.
Модератором цікавої зустрічі в Черкасах біла Марина Дорошенко, яка представила письменника зі Сміли і надала йому слово. А пан Олександр у властивій йому іронічній манері розповів про те, як працює над творами, що хоче донести своїм читачам, про плани на майбутнє. Він презентував присутнім свої останні доробки: романи „Найда”, „Поцілунок янгола”, „Сель”, Софія”, „Капсула”… Повідомив і про приємну новину: уже наступного тижня за підтримки мецената Георгія Гладкого до друку вирушає його новий роман „Кальдер” – психологічний детектив із елементами технотрилера. Його буде надруковано в черкаському поліграфічному центрі „306”, де побачили світ усі попередні видання Олександра Горшкова. До речі, кошти з продажу своїх книг автор перераховує на потреби ЗСУ…
На зустріч у бібліотеку завітали читачі, які уважно стежать за новинками сучасної української літератури та цінують живе спілкування з авторами. Атмосфера зустрічі від перших хвилин була теплою, щирою й невимушеною.
Серед почесних гостей був депутат Черкаської міської ради уже згадуваний Георгій Гладкий. Приїхали також земляки автора зі Сміли, зокрема відомий медійник Юрій Медведенко та настоятель Спасо-Преображенської парафії УГКЦ отець Микола Остапів.
Присутні довго не хотіли відпускати цікавого гостя, тож він щиро і з гумором відповів на їхні численні запитання. А на згадку про зустріч усі отримали невеликий сувенір: книжкові закладинки з дотепними порадами від одного з літературних героїв Олександра Горшкова кота Моцарта.
Олександр Вівчарик
реклама
