До Дня лісівника у Дахнівському лісництві Центральної філії ДП «Ліси України» розповіли, скільки часу тривала відбудова після наслідків ворожого ракетного обстрілу та яка специфіка роботи в лісі.
Екскурсію лісництвом провели через локації, які облаштували банерами з фото наслідків ракетного обстрілу. На світлинах зафіксовані знищена теплиця, пошкоджена техніка, ангари та адмінбудівля.
«24 липня 2025 року близько четвертої ранку зателефонував охоронець і повідомив, що було два вибухи. Через це було пошкоджено майно лісництва. Адміністративна будівля була повністю пошкоджена, вибиті вікна та двері, зруйнований фасад», - розповідає лісничий Дахнівського лісництва Центральної філії ДП «Ліси України» Олександр Басараб.
Зруйнованою була й теплиця, де зберігалися рослини, пошкоджена техніка та решта споруд на території лісництва. Сьогодні про той жахливий день не нагадує нічого. І це є результатом тривалої роботи, каже директор філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Володимир Касюхнич.
«Адміністративна будівля Дахнівського лісництва була пошкождена внаслідок падіння уламків ракети. На відновлення пошкоджених будівель було витрачено 6,6 млн. грн. Самі роботи зайняли, мабуть, в три рази менше часу, ні підготовка документації».
Оглянути відновлені споруди прибув і очільник області Ігор Табурець. Після чого посадовець подякував команді за роботу в цей складний час та привітав із професійним святом.
«Лісове господарство є значною частиною нашої незламності. Це, зокрема, про екологічну та безпекову складову. За результатом роботи тут завжди стоять люди, і я вдячний вам за безперервну вашу працю навіть під час війни», - звернувся до присутніх Ігор Табурець.
Свою історію вибору професії розповів начальник Корсунь-Шевченківського надлісництва Центральної філії ДП «Ліси України» Ігор Міщенко.
«В дитинстві мріяв бути і військовим, і космонавтом, і археологом. Але виріс серед природи, прикипів до неї душею і люблю цю справу. Кар’єру почав 34 роки тому з помічника лісничого тоді ще Вільховецького лісництва Звенигородського лісгоспу. Бували різні випадки за цей період. Наприклад, деякі місця ми називаємо такими, що ведуть. Одного разу в мене так сталося, що в лісі, який я добре знав, зайшов глянути, як ведеться рубка, і заблукав. Пізніше вийшов на дорогу, яку добре знаю, в той момент карта в голові стала на місце», - розповідає Ігор Міщенко.
Лісівник додає, що найкращі друзі людей цієї професії – це карта та досвід.
Вікторія Лега
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису