Із початку цього року на Черкащині 56 дітей пішло з дому. Більшість із них не тікала від поганих батьків чи нелюдських умов життя – вони просто пішли гуляти…
Міліціонери малих мандрівників ласкаво називають «потєряшки» і, на щастя, усіх їх знаходять та повертають додому, пишуть «Вечірні Черкаси».
Восьмирічна Оленка, як завжди, зранку зібралася до школи, взяла свого рожевого портфелика, поклала до нього бутерброд, попрощалася з мамою, яка залишилася вдома з сестричкою-немовлям, та пішла на зупинку, сіла в маршрутку і поїхала до школи. Однак у школі її цього дня так і не дочекалися, а вся черкаська міліція збилася з ніг, шукаючи маленьку мандрівницю.
Оленка не засмутилася і навіть не злякалася, коли не встигла вийти з маршрутки на потрібній їй зупинці біля Першотравневого парку. Вона поїхала далі, вийшла в центрі міста і, гуляючи, пішла в Долину троянд. Там дитя гуляло кілька годин. Гарна весняна погода, сонечко і спів птахів робили її прогулянку ще приємнішою. Дівчинка розглядала товар у магазинах, покаталася на ескалаторах у «Любаві». Врешті, втомилася, посиділа у сквері біля облради, з'їла свій бутерброд і, чи то просто забула, а може, втомилася тягати за собою важкого портфелика, залишила його просто під стінами обласної адміністрації.
У цей час удома мати малої гуляки сивіла від страшних здогадок. Зі школи їй подзвонила вчителька, аби дізнатися, чому Олени немає на заняттях... Однак батьки не одразу звернулися до міліції, спочатку шукали доньку по знайомих та родичах, а о п'ятій вечора, коли зрозуміли, що ситуація не жартівлива, звернулася у міліцію.
– Ми дуже перелякалися, коли о восьмій вечора знайшовся її портфель. Просто перехожий підняв його, заніс до школи і віддав сторожеві, – пригадує начальник відділення кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Черкаській області Василь Іржавський.
Правоохоронці почали відпрацьовувати різні варіанти розвитку подій: і викрадення дитини на органи, і згвалтування... Яким же було здивування міліціонерів, коли, побачивши дівчинку пізно ввечері біля Будинку зв'язку, вона почала від них тікати.
З'ясувалося, що це не вперше Оленка йде з дому. Проблеми у батьків із донькою почалися, коли в сім'ї народилося немовля. Оленка ревнувала батьків до молодшої сестрички, а тому намагалася привернути до себе увагу усіма можливими методами, вдавшись навіть до втечі. У результаті на батьків правоохоронці склали адміністративний протокол, тепер їм доведеться за руку приводити та забирати дитя зі школи.
Дві тринадцятирічні смілянки сказали подругам, що їдуть до Черкас гуляти в нічних клубах. Заклали у ломбард золоті сережки однієї з них і вирушили на пригоди. За сережки вони отримали 300 грн., ще 200 мали зібраних раніше. Приїхавши до Черкас, дівчата трішки погуляли містом. Однак, чи то не знали достойних для розваг місць, чи потяг до подорожей кликав їх далі в дорогу, вони купили квитки на автобус і поїхали у Вінницю. Погулявши там день, дівчата вирушили до Умані. І хто знає, скільки б іще об'їхали міст, адже повертатися додому не поспішали, та в Умані їх затримали правоохоронці і повернули батькам.
– Якось дівчинка-першокласниця, яка жила із батьком, поки її мама заробляла гроші за кордоном, прийшла до своєї вчительки і сказала: «Усе! Не можу більше з ним жить! Він п'є, буянить». Дитя було достатньо відповідальним та свідомим і замість того, щоб утекти, по-дорослому вирішило ситуацію, – розповідає Василь Іржавський. – Випадки дуже різні, тому якось узагальнити та систематизувати їх не можна. Однак відповідальність, а часто і причини таких учинків дітей криються у поведінці батьків.
Одним дітям хочеться погуляти – їх кличе дорога і пригоди, інші намагаються привернути батьківську увагу чи довести щось дорослим, як у випадку з Оленою. Діти тікають як із неблагополучних, так і з повних та заможних сімей. Пригоди шукають не лише хлопці, а й дівчатка. Буває, що батьки при розлученні намагаються помститися одне одному, викрадаючи своїх же дітей.
Як розшукують малих утікачів
Коли у вас є хоча б підозри, що дитина зникла: не прийшла на навчання, у секцію, не з'явилася вчасно вдома, тривалий час не виходить на зв'язок, одразу ж звертайтеся у міліцію.
Отримавши інформацію чи заяву про зникнення неповнолітнього, черговий райвідділу міліції направляє на місце події слідчо-оперативну групу в повному складі, кінолога, організовує збір матеріалів.
Про зникнення дитини невідкладно інформується оперативно-довідкова служба управління карного розшуку.
Перша доба – найважливіша. За цей час правоохоронці мають з'ясувати причини втечі дитини, обставини її зникнення, наявність у неї мобільного телефону, установити контакти в соціальних мережах, скласти опис зовнішності, особливих прикмет, речей та одягу, відпрацювати місцевість, де зникла дитина; скласти схеми родинних, шкільних і позашкільних зв'язків розшукуваної дитини.
Оперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Черкаській області Станіслав Коломієць пояснює, чому діти йдуть із дому.
– Дім – це територія, на якій ми почуваємося безпечно та комфортно. Дорослий має більше можливостей і влади для того, щоб змінювати щось, що йому не підходить. Дитина в цьому очевидно обмежена, залежна від рішень дорослих. Діти намагаються справлятися з якимись складнощами в рамках своїх можливостей. Дитина завжди робить спроби одержати те, чого їй бракує, відреагувати на щось, що викликає сильні почуття. Якщо можливість проявляти свої емоції в повному обсязі відсутня, одним із рішень може стати втеча від самої ситуації. Буквально – втеча з дому.
– Чи можна побачити, що дитина хоче піти з дому?
– Будь-які зміни в поведінці дитини можуть бути маркерами виниклих у неї складнощів (замкнутість, агресивність, ігнорування батьків і їхніх прохань, небажання перебувати тривалий час удома).
– Коли і навіщо дитина йде з дому?
– Найпоширенішим періодом, коли дитина зважується на втечу з дому, є вік 10-15 років. Це складний психологічний період для дитини з багатьох причин, а втечі з дому можуть бути способом:
- звернути увагу на себе (якщо її бракує);
- уникнути відповідальності або складних зіткнень із батьківською позицією (коли дитина намагається відчути себе окремою та дорослою);
- впоратися з нестерпними почуттями (злості, агресії, образи, болю, приниження тощо);
- саботувати контроль або встановлений у домі режим і порядок;
- помститися за щось (нехай батьки переживають, шукають);
- продемонструвати свою самодостатність (якщо вона не визнається у жодних соціально прийнятних формах батьками).
реклама
